— Не турбуйся, дівчинко. Я подивлюсь, але в мене немає з собою медичної валізи. Власне, я патологоанатом і повертаюся з конференції, розумієш? Я не терапевт.
— У нас на борту є певне спорядження для надзвичайних випадків, докторе, але не думаю, що воно вам знадобиться.
Росс, насупившись, кинув на неї здивований погляд, але стюардеса вже відвернулася й пішла вперед проходом.
Гектор Росс вийшов з туалетної кабінки й зупинився перед капітаном Евансом і Джеффом Райдером. Подивився на годинник.
— Я вирахував час смерті: тринадцята година п’ятнадцять хвилин, капітане.
Еванс схвильовано заметушився.
— А причина?
Росс прикусив губу.
— Мені б хотілося винести тіло, аби мати змогу повністю його оглянути. — Він ще трохи повагався. — Перш ніж я це зроблю, мені б хотілося, аби мій колега, доктор Фейн, теж подивився. Доктор Фейн — психолог-криміналіст, і я неабияк поважаю його думку.
Еванс подивився на доктора уважно, намагаючись знайти в його словах якийсь прихований зміст.
— Як нам може допомогти психолог-криміналіст, якщо це не?..
— Мені однаково дуже б цього хотілося, капітане. Чи не міг би він хоча б подивитися? — Россів голос зробився наполегливішим.
Уже за кілька хвилин Джеррі Фейн вийшов з дверей того ж туалету й серйозно подивився на свого супутника.
— Ди-ви-на, — зауважив він. Це слово пролунало навмисно повільно.
— Ну? — нетерпляче перепитав капітан Еванс. — Що це означає?
Фейн красномовно здвигнув плечима в тісному проході.
— Це означає, що нічого доброго немає, капітане. — В його словах чувся сарказм. — Гадаю, нам слід дістати тіло, аби мій колега міг з’ясувати причину смерті, а тоді ми визначимо, яким чином цей чоловік помер.
Еванс фиркнув, намагаючись опанувати роздратування.
— Голова нашої компанії чекає на мене на радіозв’язку, докторе. Мені б хотілося розповісти йому щось позитивніше. Гадаю, ви мене зрозумієте: так вийшло, що він знайомий з містером Ґреєм. Вони відвідують один гольф-клуб чи щось таке.
Фейн не втрачав іронії:
— Був знайомий. У минулому часі. Гаразд, можете сказати вашому голові: схоже на те, що його партнера по гольфу вбили.
Еванс був шокований.
— Це неможливо. Це, напевно, було самогубство.
Гектор Росс відкашлявся й стурбовано глипнув на друга.
— Ти робиш такі далекосяжні висновки, друже? — пробурмотів він. — Зрештою…
Фейн залишився незворушним і перебив його спокійним і водночас рішучим тоном:
— Хоч яким саме був спосіб, котрим заподіяли смертельну рану, гадаю, ти погодишся, що смерть настала миттєво. Передня частина голови під очима й носом мало не повністю відірвана. Огидно. Схоже, йому вистрелили в рот.
До Еванса повернувся дар мови. Тепер, поміркувавши, він збагнув, що саме його так спантеличило. Була його черга повправлятися в сарказмі.
— Якби тут вистрілили з вогнепальної зброї, навіть найменшого калібру, попри те що тіло прийняло на себе основну дію кулі, її вистачило б, щоб пробити борт літака та спричинити розгерметизацію. Вам відомо, що може накоїти куля, яка протне фюзеляж на майже одинадцятикілометровій висоті?
— Я не стверджував, що це була вогнепальна зброя. — Фейн продовжував люб’язно всміхатися. — Я сказав, що схоже, наче в нього вистрелили.
— Навіть якщо його вбив вогнепальний постріл, чому це не могло бути самогубство? — втрутився старший стюард. — Він сидів у замкненому туалеті, чорт забирай! І двері були замкнені зсередини.
Фейн поблажливо подивився на нього.
— Я недарма наголосив, що смерть була миттєвою. Мені ще ніколи не траплявся небіжчик, котрому вдалося підвестись і заховати зброю після вдалої спроби самогубства. Тут лежить небіжчик з огидною смертельною раною, яка спричинила миттєву смерть… і жодного сліду зброї. Дивина, чи не так?
Еванс глянув недовірливо.
— Це просто сміховинно… — В його голосі не було впевненості. — Ви серйозно? Зброя, мабуть, за дверима чи ще десь.
Фейн не завдав собі клопоту відповідати.
— Але, — Еванс розпачливо вів далі, знаючи, що криміналіст щойно промовив уголос саме те, що непокоїло його самого: зброя зникла, — невже ви хочете сказати, що Ґрея вбили, а тоді перенесли до туалету?
Фейн упевнено похитав головою.
— Боюся, все значно складніше. Судячи з крові, що бризнула з рани, заплямувавши стіни кабінки, на момент убивства він був у туалеті за замкненими зсередини дверима, якщо вірити вашому старшому стюардові.