Джефф Райдер неспокійно завовтузився.
— Двері були замкнені зсередини, — підтвердив він, намагаючись захиститися.
— То як тоді… — почав Еванс.
— Саме це нам слід довідатись, капітане. Я не маю жодного бажання узурпувати владу, та чи можна дещо запропонувати?..
Еванс не відповів. Він розмірковував над неможливістю щойно висловленого Фейном припущення.
— Капітане?..
— Так? Перепрошую, що ви сказали?
— Чи можна дещо запропонувати? Поки Гектор робитиме попередній огляд, аби спробувати дізнатися причину смерті, чи дозволите ви мені розпитати колегу містера Ґрея? Можливо, тоді ми дізнаємося не лише як, а й чому.
Еванс задумливо стиснув губи.
— Мені здається, я не маю таких повноважень. Мені доведеться поговорити з очільником нашої компанії.
— Якнайшвидше, капітане. Ми зачекаємо тут, — спокійно озвався Фейн. — І тим часом разом з доктором Россом винесемо тіло з туалету.
Мосс Еванс повернувся майже миттєво. Утім Росс і Фейн уже винесли з туалету тіло Кінлоха Ґрея й поклали його між перегородкою і переднім рядом салону першого класу.
Еванс знічено відкашлявся.
— Докторе Фейн, мій очільник дав вам повне право діяти в цій ситуації так, як ви вважатимете за потрібне… до посадки літака, ось. А тоді, звичайно, вам доведеться передати справу місцевій поліції. — Він здвигнув плечима й додав, наче хтось потребував пояснень: — Схоже, голова моєї компанії чув про вашу репутацію… криміналіста? Він залюбки передає цю справу до ваших із доктором Россом рук.
Фейн похмуро нахилив голову.
— Ви здійсните вимушену посадку? — поцікавився він.
— Мій начальник наказав нам продовжувати політ до місця призначення, докторе. Оскільки людина померла, немає сенсу здійснювати вимушену посадку задля медичної допомоги.
— Гаразд. Отже, у нас є три години, щоб розібратися з цією справою. Чи не могла б ваша стюардеса організувати мені куточок, де я зможу побалакати з колегою містера Ґрея? Вона сказала мені, що це його особистий секретар. Я хочу перекинутися з ним кількома словами, не викликавши паніки серед пасажирів.
— Подбай про це, Джеффе, — наказав старшому стюардові капітан Еванс. Він глипнув на Фейна. — Кажуть, що вбивця зазвичай знайомий із жертвою? То чи не робить це його секретаря головним підозрюваним? Чи всіх пасажирів перевірять, шукаючи якогось зв’язку з Ґреєм?
Фейн розплився в широкій усмішці.
— Я часто помічаю, що в таких справах не може бути жодних узагальнень.
Еванс здвигнув плечима.
— Якщо це допоможе, я можу ввімкнути табло з проханням до пасажирів повернутися на свої місця та пристебнутися. Можу сказати, що ми передбачаємо турбулентність. Це завадить допитливим роззявам потрапити сюди.
— Це неабияк допоможе, капітане, — запевнив його Гектор Росс, дивлячись угору зі своєї позиції біля трупа.
Еванс іще трохи повагався.
— Я повернуся до кабіни пілотів. Тримайте мене в курсі.
За кілька хвилин після того, як Еванс пішов, пролунали збуджені голоси. Фейн побачив, що стюардеса Саллі Біч щосили намагається затримати юнака, котрий рухався в їхньому напрямку.
Юнак був дуже рішуче налаштований.
— Кажу вам, я працював на нього. — Голос обурено гучнішав. — Я маю право бути тут.
— Ви летите туристичним класом, сер. У вас немає права перебувати в першому класі.
— Якщо щось сталося з містером Ґреєм, я вимагаю…
Фейн поспіхом рушив уперед. Юнак був високий, розмовляв грамотно, і, як помітив криміналіст, привабливості йому додавала засмага, що з’явилася радше не під сонцем, а під лампою солярію. Вбраний він був бездоганно. На тонких довгих пальцях хизувався перстень-печатка. Фейн мав звичку помічати, які в людей руки. Він відчував, що про кожного можуть багато розповісти його руки та стан нігтів. Цей юнак, вочевидь, чимало уваги приділяв своїм нігтям із гарним манікюром.
— Це секретар містера Ґрея? — звернувся він до Саллі.
Стюардеса похитала головою.
— Ні, докторе. Це пасажир з туристичного класу. Він запевняє, що працював на містера Ґрея.
— Як вас звати? — швидко поцікавився Фейн, прикипівши поглядом до привабливого юнакового обличчя.
— Оскар Елджі. Я був особистим служником містера Ґрея. — Модуляції юнакового голосу чітко вказували, що за плечима в нього приватна школа. — Перепитайте Франка Тіллі з першого класу. Він особистий секретар містера Ґрея. Він скаже вам, хто я такий.
Фейн підбадьорливо всміхнувся Саллі Біч.