— Дуже добре. Отже, він пішов у туалет і не повернувся?
— Як я вже казав, спливло трохи часу, і я покликав стюардесу, а вона пішла перевірити, чи з ним усе гаразд. Я хвилювався рівно настільки, наскільки цього вимагала моя секретарська посада.
— Заждіть хвилинку, містере Тіллі.
Фейн підійшов туди, де стояла досі бліда й дещо знервована Саллі Біч, і тихенько сказав:
— Як думаєте, ви могли б піти до місця містера Ґрея і знайти його дипломат? Я б хотів, щоб ви принесли його сюди.
Незабаром дівчина повернулася з невеличким коричневим шкіряним дипломатом. Фейн узяв його, аби показати Френкові Тіллі.
— Ви можете підтвердити, що це дипломат містера Ґрея?
Чоловік неохоче кивнув.
— Не думаю, що вам слід це робити, — запротестував він, коли Фейн клацнув замками.
— Чому?
— Там конфіденційна власність компанії.
— Гадаю, в розслідуванні ймовірного вбивства можна не брати до уваги ці заперечення.
Френк Тіллі здивувався.
— Вбивства?.. Але це означає… що смерть була насильницькою? Ніхто нічого не казав про вбивство.
Фейн був надто зайнятий сортуванням документів, аби відповісти. Він витягнув один аркуш і показав його Тіллі.
— Він переглядав цей документ, коли у нього почалися труднощі з диханням?
— Я не знаю. Напевно. Аркуш виглядав схоже — це все, що я можу сказати.
Це була роздрукована на принтері сторінка. На ній було лише два речення:
«Ти помреш іще до того, як сяде літак. Memento, “homo”, quia pulvis es et in pulverem revertis[63]».
Фейн відкинувся на стільці з легковажною посмішкою. Він простягнув аркуш секретареві.
— Ви знавець латини, містере Тіллі. Як би ви переклали надруковану тут фразу?
Тіллі насупився.
— Чому ви вважаєте, наче я знавець латини?
— Кілька хвилин тому ви промовили латинську фразу. Я гадав, вам відоме її значення.
— Я майже не знаю латини. Містер Ґрей був прихильником пишних фраз і висловів латиною, тож я намагався запам’ятати ті, якими він послуговувався найчастіше.
— Розумію. Отже, ви не знаєте, що це означає?
Тіллі подивився на роздруковану записку. Похитав головою.
— «Memento» означає «пам’ятати», чи не так?
— Ви колись чули вислів «memento mori»? Це відоміша версія того, що написано тут.
Тіллі знову похитав головою.
— Можу припустити, що там написано «пам’ятай про щось»?
— Як гадаєте, чому латинське слово «людина» взяте в лапки?
— Я не знаю, що це означає. Я не знаю латини.
— Тут написано приблизно таке: «Пам’ятай, людино, що ти порох і повернешся до пороху». Записку, вочевидь, набрали на комп’ютері в текстовому редакторі. Упізнаєте якісь прикметні риси?
Тіллі похитав головою.
— Це може бути будь-який із сотні стандартних комп’ютерів компанії. Сподіваюся, ви не натякаєте, наче це я погрожував містерові Ґрею смертю.
— А як це потрапило в його дипломат? — поцікавився Фейн, ігноруючи коментар.
— Мабуть, хтось туди поклав.
— У кого був до нього доступ?
— Здається, ви далі звинувачуєте мене? Я ненавидів його. Але не настільки, щоб ризикувати головою. Він був виродком, але це була курка, яка несе золоті яйця. Не було жодного сенсу позбуватися його.
— Саме так, — задумливо пробурмотів Фейн.
Його погляд зачепився за блокнот, що лежав у дипломаті, й він узявся гортати сторінки, а Френк Тіллі сидів, стурбовано розглядаючи його. Фейн знайшов список ініціалів із заголовком «негайне звільнення» та датою.
— Перелік людей, котрих він збирався звільнити? — зауважив Фейн.
— Я казав вам, що він збирався привселюдно покарати керівників і назвав мені кілька імен.
— У цьому переліку лише ініціали, і починається він з О. Т. Е. — Фейн глипнув на Тіллі, вигнувши брову. — Це Оскар Елджі?
— Навряд чи, — з поблажливою посмішкою озвався той. — Це Отіс Т. Елліотт, генеральний менеджер нашої американської філії, що займається базами даних.
— Зрозуміло. Подивимося, чи вдасться нам упізнати інших.
Він переглянув інші ініціали, а Тіллі доповнив їх іменами. Наступні четверо теж були керівниками Ґреєвих компаній. Останніми у списку були ініціали «Ft».
— Ф. Т. підкреслено тричі, а ще є примітка «без вихідної допомоги». Хто такий Ф. Т.?
— Самі знаєте, що Ф. Т. — мої ініціали, — тихенько зауважив Тіллі. Він зблід і раптом зробився дуже похмурий. — Присягаюся, він нічого не казав мені про моє звільнення, коли ми обговорювали цей список. І словом не прохопився.
— Гаразд, а є в компанії ще хтось із ініціалами Ф. Т.?