Тіллі насупився, намагаючись пригадати, але врешті-решт похитав головою й покірно здвигнув плечима.
— Ні, це можу бути лише я. От виродок! Він ніколи не казав мені, що планує. Гадаю, це мало бути маленьке, гарненьке привселюдне приниження.
Із-за завіси з’явився Гектор Росс і жестом покликав до себе Фейна.
— Мабуть, я вже можу сказати, як це було зроблено, — задоволено оголосив він.
Фейн усміхнувся другові.
— Я теж. Виправ мене, якщо я помиляюся. Ґрей пішов до туалету, щоб скористатись інгалятором і полегшити напад астми. Він вставив інгалятор у рот, звично натиснув на нього, і… — Криміналіст увірвав фразу, здвигнувши плечима.
Росс мав приголомшений вигляд.
— Як ти?.. — Він глипнув за Фейнове плече, де, нервово посмикуючись, сидів Френк Тіллі. — Він зізнався тобі, що підлаштував це все?
Фейн похитав головою.
— Ні. Але я маю рацію?
— Гарна гіпотеза, однак для її підтвердження потрібна лабораторна експертиза. Я знайшов у роті крихітні шматочки алюмінію та якоїсь пластичної вибухівки. Щось однозначно вибухнуло, з такою силою викинувши крихітний сталевий набій йому в піднебіння, що той пробив мозок і смерть була негайною, як ти і припустив від початку. Хоч що спровокувало вибух, сили він був надзвичайної. Тож у роті й щоках застрягли тільки малесенькі уламки. Я ретельно обшукав кабінку і теж знайшов деякі сліди. Диявольська вигадка!
— Це влаштував хтось, хто знав, що в нашого друга Ґрея є слабкість, і пішов ва-банк. Ґрей не любив користуватись інгалятором на публіці й завжди шукав собі тиху місцину. План спрацював чудово, і злочин став майже ідеальним, його майже неможливо було розкрити. З самого початку скидалося, наче жертві вистрелили в рот у зачиненому туалеті.
Гектор Росс із симпатією всміхнувся колезі.
— Натякаєш, що ти вже знаєш відповідь?
— О так. Пам’ятаєш ту пісню, що ми співали в школі:
Бо життя — то річ поважна.Гріб — не ціль. І не спіши…«Прах єси і в прах повернеш» —Не стосується душі[64].
Гектор Росс кивнув.
— Давненько я не співав її, друже. Це щось із Лонгфелло, так?
Фейн широко всміхнувся.
— Саме так. У її основі лежать рядки з «Книги Буття» «terra es, terram ibis» — ти порох і до пороху вернешся. Запросіть сюди, будь ласка, капітана Еванса, — звернувся він до старшого стюарда Джеффа Райдера, котрий чекав указівок від Росса. Коли той пішов, Фейн знову перевів погляд на друга. — Є за що подякувати урокам латини.
— Не розумію, друже.
— Наш убивця занадто полюбляв внутрішні жарти латиною, якими обмінювався зі своїм начальником.
— Маєш на увазі його секретаря? — Гектор глипнув на Френка Тіллі.
— Тіллі запевняє, що не може перекласти навіть «memento mori».
— «Пам’ятай про смерть»?
Фейн несхвально подивився на друга.
— Насправді це означає «пам’ятай, що смертний», а слова «memento mori» зазвичай пов’язують із людським черепом або якимось предметом, що нагадує нам про нашу смертність.
Капітан Еванс підійшов до них і очікувально переводив погляд із Фейна на Росса.
— Ну, які новини?
— Аби вберегтися від неприємних сцен у літаку, капітане, я б порадив вам зв’язатися по радіо з поліцією й попередити, що їм доведеться заарештувати одного з пасажирів за звинуваченням у вбивстві. Не варто робити наступні кроки, доки ми не приземлимося. Цей чоловік далеко не втече.
— Який чоловік? — із похмурим виразом обличчя захотів дізнатися Еванс.
— Він записаний у ваших списках як Оскар Елджі з туристичного класу.
— І як йому вдалося?..
— Просто. Елджі був не лише служником Ґрея — гадаю, з прозорих натяків містера Тіллі можна зрозуміти, що він був і його коханцем. Схоже, Елджі підтверджує це своєю смертельною запискою, в якій виділив слово «homo», яке означає «людина», проте ми також знаємо, що люди мого покоління використовують цей жаргонізм на позначення гомосексуаліста.
— Як ти дізнався, що Елджі розуміє латинські каламбури? — поцікавився Росс.
— Побачивши тіло Ґрея, юний Елджі пробурмотів ті самі слова. «Terra es, terram ibis» — ти порох і до пороху вернешся.
— Сварка між коханцями? — припустив Росс. — Кохання обернулось на ненависть і всіляке таке, як лаконічно висловився Біллі Шекспір[65]?
Фейн кивнув.
— Ґрей збирався позбутися Елджі водночас як коханця і працівника, тож хлопець вирішив, так би мовити, перервати свою кар’єру коханця в польоті. У дипломаті є записка, в якій ідеться про те, що Елджі слід звільнити негайно і без вихідної допомоги.
Тіллі, котрий тихенько сидів, різко захитав головою.
65
Насправді ці слова помилково приписують Шекспіру. Їхній автор — інший англійський драматург, Вільям Конґрів.