– Прийнято, капітане, – відповів старпом і знову перемкнув мікрофон на «Лицаря»: – Алексе, вперед, виводь нас.
Потім відкинувся у кріслі, слухаючи, як скрипить металом і керамікою «Кентребері», маневруючи для зупинки. Так само рипіли дошки парусних суден. Або суглоби землян після перевантажень. На хвильку Голден відчув симпатію до суденця.
Звісно, насправді вони не зупинялись. Ніщо у всесвіті ніколи не зупиняється: просто переходить на орбіту, що співпадає з орбітами інших об’єктів. Тепер вони йшли слідом за СА-2216862 у його неспішній тисячолітній подорожі навколо Сонця.
Аде дала відмашку, і Голден викачав повітря з ангару та відкрив двері. Алекс вивів їх з доку на струменях перегрітої пари. «Лицар» гайнув шукати «Скопулі».
***
СА-2216862 був скелею півкілометра завдовжки, що відірвалась недалеко від Поясу під впливом потужної гравітації Юпітера. Зрештою вона знайшла свою орбіту навколо Сонця у безмежному просторі між Поясом астероїдів та газовим гігантом, що був пусткою навіть за мірками космосу. Місцина на боці астероїда, де під впливом слабенької гравітації розташувався «Скопулі», дещо заспокоїла Голдена. Мчи вони наосліп, з виведеними з ладу всіма інструментами, та й то шанс вліпитися в скелю був мікроскопічним. Бо це була п’ятисотметрова перепона на шосе завширшки в мільйони кілометрів.
Вони опинились тут не через зіткнення. Командир почухав потилицю.
– Алексе, тримай нас на двох тисячах. Наомі, що ти скажеш про це судно?
– Корпус співпадає з реєстровими даними. Це точно «Скопулі». В інфрачервоному та електромагнітному спектрах випромінювання відсутнє. Тільки той маленький маяк. Схоже, що реактор зупинено, причому вручну, а не аварійно, бо витоку радіації теж немає.
Голден порівняв зображення, отримані з телескопів «Лицаря», із лазерними сканами корпусу.
– Як щодо тієї штуки, схожої на дірку в корпусі?
– Ага, ладар так і каже – це дірка в борту. Поки що залишаємося тут та перевіримо оточуючий простір ще раз. Щось у телескопи видно?
– Анічогісінько. Великий прилад на «Кенті» помітив би хлопчину, що шпурляє камінчики на місяці, але ж Бекка стверджує, що тут ні душі на 20 мільйонів кілометрів.
Голден вистукав складний ритм по бильцю крісла та поворухнувся у перев’язі. Стало щось спекотно, і він повернув до обличчя найближчий вентилятор. Скальп приємно холодило, піт випаровувався.
«Якщо там нема нічого зламаного, не будь героєм. Бери ноги за пояс і забирайся домів». Таким був наказ. Він ще раз глянув на зображення «Скопулі», на отвір у корпусі.
– Отже. Алексе, підведи нас на 250 метрів. Ми відправимося туди на меху. Тримай дюзи гарячими, а руки на пульті. Я хочу мати можливість вшитися звідти на всіх парах і випалити все позаду до шлаку. Як зрозумів?
– Все чітко, бос. «Лицар» стоятиме на цирлах, як кролик, поки не отримає інакшого наказу.
Голден оглянув командний пульт ще раз, сподіваючись побачити хоч один червоний сигнал, який дозволив би йому повернутися на «Кент». Але все залишалося м’яко-зеленим. Відв’язавшись від крісла, він відштовхнувся ногами від стіни у бік драбини і полетів у інший відсік, ледь торкаючись поручнів.
У кубрику Наомі, Амос та Шед лишались прив’язаними у своїх протиперевантажувальних кріслах.
– От що ми маємо: «Скопулі» продірявили і залишили тут. На моніторах пустка, тобто всі вже давно забралися геть. Наомі, ти поведеш меха до місця трощі, а ми троє прив’яжемося до нього. Шеде, ти залишишся біля меха на випадок, якщо ми знайдемо поранених, та це навряд. Ми з Амосом проберемося на борт і оглянемо його зсередини. Як побачимо хоч щось віддалено схоже на пастку – то повертаємось до меха, Наомі везе нас на «Лицар» і ми забираємося геть. Все зрозуміло?
Амос підняв дебелу долоню:
– Мо, нам озброїтись? Там, типу, можуть ховатися пірати.
Голден посміхнувся:
– Ну раптом вони там, то ми полетимо назад без них. Якщо тобі буде комфортніше, то можеш
прихопити ствол.
Якщо кремезний землянин матиме зброю, то це допоможе почуватися комфортніше і йому самому. Командирським ключем Голден розблокував шафу зі зброєю, і здоровань узяв автомат великого калібру з реактивними кулями без віддачі, спеціально розроблений для використання без гравітації. Старий добрий гладкоствол з жаканом був би доречнішим, проте давав сильну віддачу і міг знести стрільця геть зі скелі з такою незначною гравітацією, як на СА-2216862.
Команда перемістилася до вантажного відсіку, де на них чекав яйцеподібний, з павучими ногами мех Наомі. Кожна з кінцівок мала клешню-маніпулятор з різним набором вбудованих зварювально-різальних інструментів. Задня пара була пристосована для прикріплення до корпусу чи іншої поверхні для упору, а передньою парою можна лагодити або різати уламки до траспортабельних розмірів.