Щойно команда досягла перехрестя 19 і 20 секцій, почувся зойк. Міллер дістав з кишені ручний термінал, під’єднався до наглядової системи та обрав систему безпекових камер. Вистачило декількох секунд, аби знайти його джерело: натовп у 50–60 цивільних, що зайняв майже весь тунель і перекрив рух в обидва боки. Над головами махали ножами і дрючками. Не менше двох пістолів. Кулаки молотили в повітрі. А посередині натовпу дорідний чолов’яга без сорочки гамселив когось смертним боєм.
– А ось і цирк, – мовив детектив та жестом наказав загону перейти на біг.
До повороту, за яким вирувало людське насилля, було ще метрів зо ста, коли вайло збив жертву на палубу і з силою наступив на шию. Голова повернулася набік під таким кутом, який не залишав жодних питань. Міллер пригальмував команду до жвавої ходьби. Його людям буде нелегко заарештувати вбивцю серед натовпу, якщо вони захекаються.
Тепер у воді була кров, Джо це відчував. Натовп розходився: хто на станцію, хто на судна. Якщо цивільні приєднаються до заворушення, яким шляхом вони посунуть? Рівнем вище та метрів за п’ятсот далі проти обертання був бордель, що обслуговував внутрішньопланетників. Тарифний інспектор з сектору 21 був одружений на дівчині з Місяця та хвалився цим занадто часто.
Забагато цілей, міркував детектив, обираючи причини відкривати вогонь. Потім порухом руки наказав снайперам розпорошитись. Зупиніться зараз, і більш нікого не буде вбито.
У його уяві Кандес схрестила руки і сказала: «Який план Б?»
Зовнішня частина натовпу здійняла тривогу задовго до того, як загін дістався місця злочину. Рух людей змішав цілі. Детектив зсунув капелюха на потилицю. Чоловіки, жінки. Темна шкіра, білі, підрум’янені – та всі довготелесі жителі Поясу астероїдів. Всі з перекошеними від злості пащеками, як у шимпанзе перед бійкою. У вусі почувся голос Гельбфіша:
– Сер, дозвольте завалити парочку. Додамо їм страху Божого.
– І до цього дійде, – посміхався Міллер розгніваному натовпу, – і до цього дійде.
Обличчя, яке він шукав, пливло попереду. Оголений. Здоровань, руки в крові і на грудях теж цятки руди. Центр кристалізації натовпу.
– Цього? – перепитав Гельбфіш. Детектив знав, що інфрачервона крапка вже прикрасила чоло Голого Торса, котрий уважно дивився на Міллера та поліцейських позад нього.
– Ні, це лише розізлить їх.
– Отже, як вчинимо?
Питання на засипку.
– Сер, те велике падло має наколку АЗП на лівому передпліччі, – не вгавав Гельбфіш.
– Отже, якщо доведеться стріляти – туди й поцілиш.
Міллер виступив уперед, приєднав термінал до локальної системи, перекривши сигнал тривоги. Його голос загримів з динаміків над головами:
– Це детектив Міллер. Якщо ви не бажаєте бути затриманими як співучасники вбивства, то раджу усім розійтись, – заглушив мікрофон і повернув погляд до Голого Торса, – але не ти, здорованю. Ворухни хоч мускулом, і ми тебе підстрелимо.
Хтось з натовпу кинув гайкового ключа, і срібляста залізяка полетіла вбік Міллерової голови. Той майже ухилився, але ручка зачепила край вуха. В голові задзвеніло, донизу поповзла цівка крові.
– Припиніть вогонь, – закричав поліцейський, – припиніть вогонь!
Натовп зареготав у відповідь. Ідіоти. Голий Торс, підбадьорений, зробив крок уперед. Його стегна так роздуло від стероїдів, що чоловік аж хитався. Міллер знову увімкнув мікрофон. Якщо натовп побачить, що між поліцейськими нема згоди, то біди не буде. Вони не розійшлись. Поки що.
– Отже, приятелю, ти лише безпомічних забиваєш на смерть, чи будь-хто може прийняти участь? – Міллерів діловий тон, перетворений відлунням, став схожий на голос Бога.
– Чьо ти там гавкнул, пьос зємлянскій? – відповів бурмило.
– Землянський? – детектив посміхнувся. – Схоже, що я ріс у гравітаційному колодязі? Я народився на цій скелі.
– Внутрішньопланетники тебе вигодували, – знову озвався Голий Торс, – ти їхній пес.
– Ти думаєш?
– Курва, dui8! – відповів чоловік і напружив грудний м’яз.
«Курва, правда». Міллер стримався, аби не розсміятися.
– Тож ви вбили того бідаку задля добробуту станції? Добробуту Поясу? Не будь мавпою, хлопче. Вони грають тебе. Вони бажають, аби ви поводилися, як купка тупих заворушників, аби вони мали змогу закрити станцію.