— А тепер черга Джейсона Тавернера, — із заплющеними очима проказав він.
Ченджер поставив наступну платівку. «Так швидко?» — не повірив своїм вухам Джейсон. Він звівся й зиркнув на наручний годинник. Схоже, проспав усе «Серце Гарт». Майже весь альбом. Влігшись, Джейсон знову заплющив очі. «Спатиму під власні пісні», — подумав він. Його голос, підсилений двома накладеними одна на одну доріжками гітар та струнних, сповнив вітальню.
Темрява. Розплющивши очі, Джейсон сів на дивані з відчуттям, що минуло дуже багато часу.
Тиша. Ченджер змінив усі платівки. Отже, не менше кількох годин. Котра там зараз?
Він знайшов навпомацки лампу, адже добре пам’ятав, де вона стояла, й увімкнув світло.
Годинник показував о пів на одинадцяту. Джейсона проймав холод, хотілося їсти. «Де Гезер?» — подумав він, намацуючи взуття. Ноги холодні й вологі, у животі пусто. А що як він...
Вхідні двері відчинилися. На порозі з’явилася Гезер у черубовому пальті зі свіжим номером «Лос-Анджелес Таймз». Її суворе посіріле обличчя нагадувало посмертну маску.
— Що трапилося? — злякано запитав Джейсон.
Підійшовши ближче, Гезер мовчки простягнула йому газету.
Він так само мовчки її узяв і прочитав заголовок:
У ЗВ’ЯЗКУ ЗІ СМЕРТЮ
СЕСТРИ ГЕНЕРАЛА ПОЛІЦІЇ
РОЗШУКУЄТЬСЯ
ТЕЛЕВЕДУЧИЙ
— Ти вбив Еліс Бакмен? — прохрипіла Гезер.
— Звісно, ні, — відповів Джейсон, читаючи статтю.
Згідно з сьогоднішньою заявою Поліційної академії Лос-Анджелеса, відомий телеведучий Джейсон Тавернер, зірка авторської годинної музично-розважальної програми, безпосередньо пов’язаний із ретельно спланованим убивством, мотивом якого, на думку поліційних експертів, стала помста. Сорокадворічний Тавернер розшукується...
Припинивши читати, він люто зіжмакав газету.
— Хай йому біс! — вилаявся Джейсон. Різко втягнувши крізь зуби повітря, він увесь затремтів.
— Тут написано, що їй тридцять два, — сказала Гезер. — Але я знаю напевне, що їй... було... тридцять чотири.
— Я її бачив, — мовив він. — Я був у тому будинку.
— Не знала, що ви були знайомі.
— Ми тільки сьогодні познайомилися.
— Сьогодні? Лише сьогодні? Я тобі не вірю.
— Це правда. Генерал Бакмен допитував мене в академії, а щойно я вийшов з будівлі, як вона підійшла до мене. Копи начепили на мене купу електронних пристроїв для стеження, серед яких...
— Таке роблять тільки зі студентами, — заперечила Гезер.
— Еліс їх із мене зняла і запросила до себе, — мовив Джейсон.
— А тоді взяла й померла.
— Так, — кивнув він. — Я бачив її труп. Зотлілий жовтий скелет. Я страшенно злякався. Саме так, чорт забирай! Злякався і якомога швидше забрався звідти. Невже ти вчинила б інакше?
— Чому вона здалася тобі скелетом? Ви вживали якісь наркотики? Еліс завжди щось вживала, тож підозрюю, що ти склав їй компанію.
— Мескалін, — відповів Джейсон. — Принаймні так вона сказала, але я думаю, що то було щось інше.
«Хотів би я знати, що то було насправді, — подумав він. Його серце й досі стискала крижана рука страху. — Чи, може, усе це також галюцинація, як і той скелет? Це відбувається насправді чи я все ще лежу в номері того вошивого готелю? Боже мій! Що мені робити тепер?»
— Тобі краще здатися, — порадила Гезер.
— Їм не вдасться це на мене повішати, — проказав Джейсон. Утім, він добре знав, що це було не так. Протягом останніх двох днів він надто багато всього довідався про поліцію, яка заправляла їхнім суспільством. «Це все спадок Другої громадянської війни, — подумав він. — Від лягавих до поліції, просто і невимушено...»
— Якщо ти цього не робив, вони тебе не звинуватять. Поліція чесна. Це ж тобі не нацгвардія.
Джейсон знову розгорнув зіжмакану газету й прочитав іще кілька рядків:
...вважають передозування токсичною сполукою, яку Тавернер ввів міс Бакмен, доки та спала або перебувала в стані...
— Тут написано, що вбивство відбулося вчора, — зауважила Гезер. — Де ти був учора? Я телефонувала тобі додому, але ти не відповідав. Та й щойно ти сказав, що...
— Це трапилося не вчора, а сьогодні. — Від усього цього йому стало моторошно. Він почувався невагомим, неначе його тіло дрейфувало разом із квартирою в бездонному небі забуття. — Вони змінили дату. Одного разу до мене на ефір приходив поліційний експерт і після завершення програми розповів, як вони...
— Замовкни! — різко урвала його Гезер.
Джейсон замовк і завмер на місці. Безпомічно, з опущеними руками. Просто чекав.
— Там і про мене згадано, — крізь зуби просичала вона. — Глянь на звороті.
Покірно перегорнувши сторінку, він побачив продовження статті.
...представники поліції розглядають версію, згідно з якою Тавернер вдався до помсти, коли дізнався про стосунки міс Бакмен з відомою телезіркою і співачкою Гезер Гарт, що призвело...
— Які в тебе з Еліс були стосунки? — поцікавився Джейсон. — Знаючи її...
— Ти ж казав, що майже її не знаєш. Що лише сьогодні з нею познайомився.
— Еліс здалася мені дивною. Чесно кажучи, я думаю, що вона була лесбійкою. У вас були стосунки сексуального характеру? — він помітив, що став говорити голосніше. Не міг себе контролювати. — Стаття натякає саме на це. Це правда?
Джейсона ошелешила сила її ляпасу. Він мимоволі зробив крок назад і підняв руки, щоб захиститися. «Мене ще ніколи так не били, — подумав він. — Збіса боляче!» У нього аж у вухах задзвеніло.
— Гаразд, — видихнула Гезер. — Можеш вдарити мене у відповідь.
Джейсон стиснув кулак і замахнувся, але врешті опустив руку й розслабив пальці.
— Не можу, — сказав він. — А шкода. Тобі пощастило.
— Вочевидь. Якщо ти вбив її, то цілком міг би вбити й мене. Що тобі втрачати? На тебе так чи інакше чекає газова камера.
— Ти мені не віриш, — мовив Джейсон. — Не віриш, що я цього не робив.
— Це неважливо. Вони вважають тебе винним. Навіть якщо тобі раптом вдасться з цього якось виплутатись, твоїй кар’єрі в будь-якому разі кінець. Як, до речі, й моїй. Нам обом гаплик! Ти це розумієш? Розумієш, що ти накоїв? — тепер Гезер уже перейшла на крик. Наляканий Джейсон спробував до неї наблизитись, але одразу ж відступив на крок, коли її тон знову підвищився. Він був розгублений.
— Якби я міг поговорити з генералом Бакменом, — проказав Джейсон,— можливо, мені вдалося б...
— З її братом? Ти хочеш звернутися до нього? — Гезер посунула на Джейсона, скрючивши пальці, мов кігті. — Він очолює комісію, яка розслідує цей злочин. Щойно коронер підтвердив, що це було вбивство, генерал Бакмен заявив, що перебирає керування розслідуванням на себе. Невже ти не в змозі прочитати статтю до кінця? Я перечитала її разів з десять, доки летіла сюди. Побачила її в Бел-Ейр, звідки забирала свою нову вуаль, яку мені замовили з Бельгії. Її нарешті привезли. І що? Навіщо вона мені тепер?
Джейсон спробував її обійняти. Гезер холодно ухилилась.
— Я не збираюся здаватися поліції, — сказав він.
— Роби, що хочеш, — приглушено прошепотіла Гезер. — Мені однаково. Просто забирайся звідси. Я більше не хочу мати з тобою нічого спільного. Краще б ви померли. Обоє. І ти, і вона. Ця сухоребра курва... Від неї в мене були самі проблеми. Врешті-решт мені довелося буквально виштовхати її за двері. Вона вчепилася в мене, мов п’явка.
— А в ліжку вправна була? — спитав Джейсон і одразу ж відсахнувся, бо Гезер рвучко спробувала впитися пальцями йому в очі.