Фітотерапевтичні рецепти для лікування окремих неврозів
Неврастенія, або астенічний невроз — це симптомокомплекс, який охоплює такі порушення, як дратівливість, часті зміни настрою, зменшення фізичної і розумової працездатності, млявість думок, зниження уваги, підвищення фізичної та розумової втомлюваності.
Основними симптомами є перш за все підвищена збудливість, порушення сну, неадекватні реакції на світло, звуки, погіршується увага, пам’ять, сон стає поверхневим, постійне відчуття втоми, відсутня душевна і фізична бадьорість, голова «тупо» думає, настрій пригнічений, часті скарги на бігання мурашок по тілу, гіперестезія волосистої частини голови, постійно холодні ноги, підвищена пітливість.
Неврастенія — це збудлива слабкість нервової системи, «зрив» вищої нервової діяльності внаслідок перенапруження збудливого або гальмівного процесів з порушенням їх рухливості, що спричиняється різними важкими переживаннями, життєвими ситуаціями, страхітливими моментами, емоціями негативного забарвлення.
Неврастенія виникає перш за все під впливом тривалої психотравми, що призводить до емоційної напруги, недосипання, які виникають після тривалого стану тривоги і великого розумового або фізичного перевантаження, пов’язаного з непомірними вимогами до особистості.
До неврастенії відносять також неврози внутрішніх органів. Дуже багато скарг стосовно шлунково-кишкового тракту: закрепи, проноси, блювання, відрижка, втрата апетиту або раптові напади голоду — «невроз шлунка». Досить частими є скарги на роботу серця, що розглядається в окремих підрозділах.
Фізіологічною основою неврастенічних симптомів є порушення сили, врівноваженості і рухливості нервових процесів, а саме збудливої слабкості, яка пов’язана з патологічною вибуховістю збуджувального процесу, патологічною інертністю і сильною від’ємною індукцією. «Постачальниками» неврастенічних пацієнтів є, як правило, люди зі слабкою і не-врівноваженою вищою нервовою діяльністю.
При лікуванні неврастенії як функціонального захворювання нервової системи, в основі якої лежить перенапруження функції клітин головного мозку, що спричиняє зворотні порушення у вищій нервовій діяльності у вигляді неадекватних реакцій на подразники зовнішнього середовища ситуаційного характеру, хворим необхідно призначати лікарські рослини із загальнозміцнюючими і тонізуючими властивостями.
При неврозах перевтоми, розумової чи фізичної, показані рослини зі стимулюючими властивостями. Наприклад, женьшень, левзея (маралій корінь), елеутерокок тощо. Для заспокоєння центральної нервової системи показані заспокійливі чаї, у складі яких є листя м’яти перцевої, корінь з кореневищем валеріани лікарської, плоди кмину звичайного, трави кропиви собачої, плоди фенхелю звичайного, листя бобівника трилистого, арніка гірська та ін.
При неврастенії гіперстенічної форми необхідно призначати лікарські рослини, до складу яких входять конвалія травнева, екстракт соснових шишок (у формі ванн).
Із сосни звичайної з лікувальною метою використовують весняні бруньки, хвою і живицю. Хімічний склад ефірної олії дуже багатий: пінени, сильвестрен, лимонен, скипидар. Останній завдяки розчинності в жирах подразнює шкіру і викликає рефлекторні зміни в усьому тілі. Ефірна олія, виділяючись через легені, подразнює рецептори бронхів, сприяє збільшенню секреції залоз бронхів, розрідженню мокротиння і видалення його із дихальних шляхів. Слід пам’ятати також і про те, що скипидар у великих дозах або при багаторазовому застосуванні викликає неспокій, задишку, безсоння, підвищення артеріального тиску, збудження центральної нервової системи, яке з часом змінюється її пригніченням. Усе це підтверджує загальну вимогу щодо фітотерапії як методу лікування різних форм функціональних порушень з боку нервової системи: одним пацієнтам показана, іншим — протипоказана.
При неврастенії, що супроводжується «неврозом шлунка», арніка гірська здатна усувати запори, зумовлені атонією товстої кишки, розширює судини головного мозку, тонізує і стимулює центральну нервову систему, а при збільшенні дози діє заспокійливо на центральну нервову систему.