Выбрать главу

Дуже цінним заходом слід вважати об'єднання дрібних індивідуальних пасік робітників, службовців, інвалідів і пенсіонерів у пасічницькі товариства. Ці товариства організують велику пасіку і створюють багату кормову базу для бджіл. У Краснодарі вже є 4 пасічницьких товариства.

Для багатьох інвалідів Вітчизняної війни і інвалідів праці, особливо з підвищеною нервовою збудливістю, робота на пасіці є дуже корисною.

Медичне пасічництво

Людство може пишатися величезними відкриттями і досягненнями в галузі біології і медицини. І в цій великій, благородній справі величезна заслуга належить нашим вітчизняним корифеям медичної науки.

М. І. Пирогов, І. М. Сеченов, С. П. Боткін, І. І. Мечніков, Ф. Ф. Ерісман, І. П. Павлов, М. Н. Бурденко та інші вчені нашої країни вписали яскраві сторінки в історію медицини і збагатили її чудовими відкриттями.

Видатні клініцисти нашої Батьківщини — М. Я. Мудров, С. П. Боткін, Г. А. Захар'їн, О. О. Остроумов та ін. — додержували принципу «лікувати не хворобу, а хворого». М. Я. Мудров понад 130 років тому навчав студентів, що «лікування полягає в лікуванні самого хворого». У своїй знаменитій промові, виголошеній 7 грудня 1886 р., С. П. Боткін висловив погляди на медичну науку, як на «вивчення людини і оточуючої її природи». Великий фізіолог І. П. Павлов зазначав, що «покійний С. П. Боткін був найкращим уособленням законного і плодотворного союзу медицини і фізіології, тих двох родів людської діяльності, які на наших очах споруджують будівлю науки про людський організм і обіцяють в майбутньому забезпечити людині її найкраще щастя — здоров'я і життя».

Ще Гіппократ зазначав, що умови праці і побуту справляють величезний вплив на стан здоров'я. Радянська медицина цілком справедливо надає цим умовам винятково важливої ролі.

Дійсний член Академії медичних наук СРСР 3. Г. Френкель підкреслює, що значну роль в «активній профілактиці старіння відіграє профілактика всіх захворювань і особливо інфекційних, ревматичних та інтоксикаційних захворювань».

Про благотворний вплив роботи на пасіці на здоров'я і довголіття свідчать наявні в нашому розпорядженні численні листи людей, вік яких перевищує 100 років. Ми вивчили 390 анкет, одержаних від пасічників Української РСР, переважно через районних агрономів пасічництва, які посвідчували правильність зазначених в анкеті відомостей. Автоди 278 із цих анкет повідомляють, що за час своєї роботи на пасіці вони жодного разу нічим не хворіли. Крім того, 22 пасічники відзначили, що раніше, до того, як вони почали займатися пасічництвом, вони хворіли на ревматизм, від якого швидко вилікувалися завдяки роботі з бджолами, тобто в результаті бджолиних ужалень. Наші кореспонденти, які відзначили благотворний вплив на здоров'я спілкування з бджолами, вказують, що протягом наступного часу вони нічим не хворіли:

24 чоловіка — до 5 років; з них 2 вилікувалися від ревматизму;

33 чоловіка — від 6 до 10 років; в тому числі 4 вилікувалися від ревматизму;

30 чоловік — від 11 до 15 років; з них 9 вилікувалися від ревматизму;

44 чоловіка — від 16 до 20 років; з них 5 вилікувалися від ревматизму;

41 чоловік — від 21 до 25 років;

42 чоловіка — від 26 до 30 років; з них один раніше був хворий на ревматизм;

18 чоловік — від 31 року до 35 років;

18 чоловік — від 36 до 40 років; з них один був раніше хворий на ревматизм;

11 чоловік — від 41 року до 45 років;

6 чоловік — до 50 років;

1 чоловік — 53 роки;

1 чоловік — 57 років.

Таким чином, робота на пасіці, тобто зовнішнє середовище, виявила свій благотворний зміцнюючий вплив на здоров'я людей.

Робота на пасіці, яка проходить на свіжому повітрі в плодовому саду або в лісі, має винятково важливе профілактичне і оздоровлююче для організму значення. Повітря на пасіці не тільки свіже й чисте, воно насичене ароматом квітів, меду, воску і різних бальзамів прополісу. Кожний, хто бував у жаркий літній день на пасіці, знає, як приємно дихати чудовим повітрям, насиченим бальзамічними випаровуваннями прополісу.

Наші багаторічні спостереження показали, що люди, які довго працюють на пасіці і вживають у їжу мед, мають добре здоров'я і довго живуть. Нам здається, що лікувальні заклади повинні приділити пасічництву особливу увагу. Підсобним господарствам лікарень, психіатричних лікарень, курортів, будинків відпочинку треба мати свої пасіки, щоб забезпечити хворих медом. Крім того, ці пасіки повинні використовуватися для посилання туди хворих на тимчасову роботу. Робота на пасіці для багатьох хворих буде лікувальна за допомогою приємної і захоплюючої праці. Нам доводилося спостерігати за нервово-хворими, що побували на пасіці. Умови цієї роботи діяли на них найбільш заспокоююче.

У 1949 р. я одержав дуже люб'язного листа від 138-річного колгоспника Сафара Гусейн-Огли з селища Мору Шимхорського району Азербайджанської РСР, в якому він повідомив, що своє довголіття пояснює вживанням у їжу меду, роботою на пасіці, а отже, постійним перебуванням на свіжому повітрі.

Винятково важливе значення має робота за спеціальністю, яка вас цікавить, яку ви облюбували. Особливо наочно виявлена ця прив'язаність і любов до своєї роботи в пасічників. Вони дуже люблять своїх крилатих друзів і захоплюючу роботу на пасіці.

Бджоли приваблюють людину не тільки тому, що вони приносять їй великий доход своїми продуктами та перехресним запиленням, — вони захоплюють її своїм казково-цікавим життям. Життя бджіл вивчали знамениті природодослідники: Арістотель, Дарвін, Реомюр, Петро Ричков, Афанасій Каверзнєв, Карл Рульє, Петро Прокопович, І. В. Мічурін, акад. Н. М. Кулагін, проф. Г. А. Кожевніков і багато інших. Пасічництвом займалися Лев Миколайович Толстой і відомі хіміки акад. О. М. Бутлеров і акад. 1. О. Каблуков, головний режисер Маріїнського (тепер імені С. М. Кірова) оперного театру в Петербурзі талановитий артист Г. П. Кондратьєв (1834—1905) і філолог (мовознавець) І. С. Кулланда (1848—1922), видатний астроном акад. С. П. Глазенап (1847—1937) і багато інших діячів науки, техніки і мистецтва. Можна навести багато імен людей, які, раз познайомившись з бджолами, почали «дружити» з ними багато років, все життя.

Немає ніякого сумніву в тому, що тепер можна порушити питання про медичне пасічництво, тобто про всебічне використання бджіл і продуктів пасічництва в медицині. Лікарі повинні ширше і сміливіше використати продукти пасічництва з лікувальною і профілактичною метою.

Багатьом хворим, особливо інвалідам праці, пенсіонерам, слід радити зайнятися пасічництвом, враховуючи, що пасіка в багатьох випадках може стати для деяких з них чудовою лікувальницею природи.

Крім питань трудовлаштування, медичне пасічництво повинно також ставити, на нашу думку, питання організації пасік на базі медичних закладів.

На своїх пасіках медичні заклади зможуть готувати експресним способом лікувально-вітамінні сорти меду і в своїй лікувальній практиці ширше застосовувати бджолиний мед і отруту.

Висновок

М. І. Калінін говорив: «Народ — це все одно, що золотошукач, брильянтошукач: він вибирає, зберігає і несе, шліфуючи протягом багатьох десятиріч, тільки найцінніше, найгеніальніше»[49].

Протягом століть народ знаходив у природі кращі лікарські засоби, але багато з них не витримували «іспитів часу» і були забуті. Бджолиний мед і отрута протягом багатьох віків користуються великою і заслуженою славою чудових лікувальних засобів при ряді захворювань.

Високі лікувальні і профілактичні властивості бджолиного меду і отрути встановлені не тільки в народній медицині суто дослідним шляхом. Вони підтверджені також науково-дослідними і клінічними даними. Тисячі хворих з різноманітними захворюваннями видужали завдяки лікуванню бджолиним медом і отрутою.

вернуться

49

М. І. Калінін, Речь при вручений орденов Союза ССР работникам искусств УССР и Казахской ССР. Заседание Президиума ЦИК Союза ССР 27 мая 1936 г., Статьи и речи от VII к VIII съезду Советов СССР, Партиздат, ЦК ВКП(б), 1937, стор. 212.