Я добре знаю, що вже нетака гарненька, як раніше. А ще з часом я, визнаю, на брала ся де яких слів, яких до того не
Трахати ся хер гівно дрочити гративдупу
А ще дізнала ся про де які не пристойні місця
Темні за капелки на за двірках де жлуктять ром
І їх по любила
Сумую за тими місцями. І сильно серджу ся.
Бо нічого такого не за знала.
За надто рано пішла
Щоб за знати
Тільки чотирнацять
років мала тоді
При ходьте при ходьте ще сер дуже при ємно було з вами
Але тих ваших стариганів при ятелів до дупи (більше їх не при водьте) вони ж при ходять тільки по витріщатися і з мене по кепкувати, а тоді просять мене за пинити ні не те слово зу пинити ні при пинити робити те що я роблю. А роблю я лише те саме що й вони. Хіба ж ні? Бо те що я роблю, якщо тільки дуже по старатися, до поможе мені по вернутися туди, куди я так прагну
До зеленої трави, до сердечних очей.
еліза трейнор
XIV
Дорогою назад хлопець примовк.
Це станеться і зі мною? запитав він.
Так, безперечно, відповів містер Воллмен.
До певної… е-е… міри це відбувається вже, тактовно докинув преподобний.
роджер бевінс ііі
Ми підійшли до місця, де стежина різко обривається вниз.
преподобний еверлі томас
Біля Фрілі. Біля Стівенса. Біля чотирьох немовлят на прізвище Несбіт та їхнього ангела з похиленою головою.
роджер бевінс ііі
Біля Мастертона. Біля Амбусті. Біля обеліска, трьох лавок і встановленого на високому п’єдесталі погруддя гордовитого Меррідейла.
ганс воллмен
Що ж, гадаю, треба зробити так, як ви радите, сказав хлопець.
Славне хлоп’я, мовив містер Воллмен.
роджер бевінс ііі
XV
Біля дверей хлопцевої білої кам’яниці ми з ним обнялися.
ганс воллмен
Він сором’язливо нам усміхнувся, трохи схвильований тим, що на нього чекало.
преподобний еверлі томас
Ну, йди, лагідно мовив містер Бевінс. Так буде найкраще.
ганс воллмен
Йди, йди, сказав містер Воллмен. Тут тобі робити нічого.
роджер бевінс ііі
То бувайте здорові, попрощався хлопець.
Нічого страшного, сказав містер Бевінс. Усе абсолютно природно.
ганс воллмен
І тут це сталося.
роджер бевінс ііі
Надзвичайна подія.
ганс воллмен
Справді безпрецедентна.
преподобний еверлі томас
Хлопців погляд ковзнув кудись повз нас.
ганс воллмен
Схоже, він щось там побачив.
роджер бевінс ііі
Його обличчя осяяла радість.
ганс воллмен
Тато, сказав він.
преподобний еверлі томас
XVI
До нас наближався у темряві якийсь довготелесий, розтріпаний чолов’яга.
ганс воллмен
Це було проти всіх правил. Час для відвідин закінчився, брама мала вже бути під замком.
преподобний еверлі томас
Хлопця привезли тільки того дня. Тобто, хочу сказати, той чоловік, найімовірніше, уже тут був…
роджер бевінс ііі
Зовсім недавно.
ганс воллмен
Того дня пополудні.
роджер бевінс ііі
Проти всіх правил.
преподобний еверлі томас
Добродій, схоже, збився з дороги. Раз по раз він зупинявся, роззирався навколо, повертався трохи назад і йшов у іншому напрямку.
ганс воллмен
І тихенько, упівголоса плакав.
роджер бевінс ііі
Не плакав. Тут у мого друга пам’ять притерлася. Він просто засапався, а не плакав.
ганс воллмен
Ні, тихенько плакав, а дедалі сильніше роздратування через те, що знайти дорогу ніяк не вдавалося, його сум лише поглиблювало.
роджер бевінс ііі
Рухався він якось незграбно, мав, таке враження, самі лікті та коліна.
преподобний еверлі томас
Хлопець притьмом вискочив з дверей і кинувся тому чоловікові назустріч; обличчя його аж променилося від радості.
роджер бевінс ііі
Яка, втім, змінилася на страх і заціпеніння, коли той пізній відвідувач і не подумав підхопити його на руки, як то, здогадувалися ми, було у них заведено.