«Вовче, – шепчу, – час до гаю!З церкви люди вже вертають, —Щоб нас тут хто не застав!»Вовк, почувши се, зжахнувся,В дірку прожогом метнувся,Та вже ледве шию впхав!
Бачиш – повний був, мов бочка!Став у дірці, тілько очкаВитріщив, немов баньки.Страх відняв у нього мову…Я ж кричу: «Чого став знову?Ну, якої бідоньки?»
Вовк не тямить вже, що діє!Пхаєсь в дірку, аж потіє,Та дармий його весь труд.Далі з лютої розпукиЗаламав передні руки:«Лисе, – каже, – згину тут!»
«Вовче, – кажу, – чи здурів ти,Чи від смальцю оп’янів ти?Вилізай, пора нам в гай!» —«Ой, не можу, мій Лисуню!Бачиш, пуза не просуну!Ой Микито, помагай!»
Ну, скажи ти сам, Бабаю:Що я тут чинити маю,Як драбузі помогти?Лишу Вовка – може згинуть.Ліпше, думаю, не кинуть,Але до попа піти.
Попросить по добрій воли,Щоб дав пилки і позволив
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.