Революція...—
В основу пародії гуморист узяв не один якийсь твір письменника, а особливості його художньої манери, експресивності й зіткнення романтизації зображуваного і сатиричного освітлення негативного, асоціативного поєднання і «переходів» між найвіддаленішими поняттями і речами. А ці якості ідейно-стильового характеру виявлялись і в сатиричній повісті «Іван Іванович», і в «Синіх етюдах», і в інших творах. Хоча найвиразніший літературний прототип вишнівської «Синьої трясовини» — повість М. Хвильового «Іван Іванович».
Поміж тими крутими горами.. .— рядки з української народної пісні «По той бік гора».
Знаєте: на горі високо, а в долині низько... — Приклад творчого використання автором української пісенної творчості: тут перефразовано рядки з народної пісні: «Одна гора високая, А другая низька...» («Одна гора високая»).
Г. Коцюба. Земляний син. Твір входив до збірки «Вишневі усмішки літературні» та ін. Коцюба Гордій Максимович (1892-1939) — український радянський письменник. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.
У неділю, Галю, ти підеш о 6й годині... Підійдеш до двору, увійдеш у двір, підійдеш до ганку... — Вдаючись до такого образно-ліричного письма, сповненого банальних повторів і звертань до персонажа, автор творить гумористично-пародійну «картину» ліричної прози, позбавленої художньо-аналітичних якостей.
Гр. Косинка. Однокут'ний бій. Твір друкувався в збірці «Вишневі усмішки літературні» та ін. Косинка Григорій Михайлович (справжнє прізвище — Стрілець, 1899-1934) — український радянський письменник-прозаїк, перекладач. Був незаконно репресований. Реабілітований посмертно.
А недалечко на горбках клекотить бій, гарячий, як огонь, бій, червоною крівцею вмитий... — Порівняйте — у Григорія Косинки в оповіданні «На «золотих богів»: «Клекотить бій, гарячий, червоною крівцею вмитий...» Ці та інші вислови, образи з оповідання Г. Косинки пародійно переосмислюються гумористом, даючи уявлення про особливості стилю романтично-експресивного художнього мовлення прозаїка, як і про художні витрати такого письма.
B. Коряк. Шевченко й канарейка. Померла (Кінець української літератури). Шість і шість... — Надруковано в збірці «Вишневі усмішки літературні», інших зібраннях кінця 20-х — початку 30х років. Коряк Володимир Дмитрович (1889-1939) — український радянський критик, літературознавець. Був несправедливо репресований. Реабілітований посмертно.
Пішла киця по водицю... — Наводиться чотири рядки з української народної колискової пісні «Ай ну, коте-котице», в якій два останні з цитованих рядків мають таку редакцію: «Пішов котик рятувати, З води кицю витягати» (Українські народні пісні. К., 1951, С. 329).
Місяченьку блідолиций... — дещо перефразовані рядки з української народної пісні.
Державне видавництво ... ширить хатянські мрії про «криницю»... I це тоді, коли йде розмова про турбіни, про електрифікацію... — Ці та подібні образи пародійного характеру автор використовує з метою заперечення вульгарносоціологічного підходу В. Коряка, одного з провідних тоді критиків, до художньої творчості.
Міцкевич Адам Бернард (1798-1855) — польський поет, діяч національно-визвольного руху. Деякий час жив у Росії, зблизився з декабристами, з О. С. Пушкіним.
Бєлий Андрій (справжнє прізвище, ім'я та по батькові — Бугайов Борис Миколайович, 1880-1934) — російський радянський письменник, поет, прозаїк, критик, один з провідних символістів.
Пригадайте — «Мессия грядущего дня..» — Тут наводиться останній рядок з вірша А. Бєлого «Родина» (серпень, 1917 p.), який перебуває в такому контексті: «Россия, Россия, Россия — Мессия грядущего дня!»
Соловей, соловей... — рядки з російської народної пісні.
... всі оті «презавзяті патріотці», що ходять у свитах, носять стрічки і вільнодумствують отамечки по шинках… — Тут перифраз із поезії Т. Г. Шевченка «П. С», зокрема рядків: «І презавзятий патріот; [...] У свиті ходить між панами, І п'є горілку з мужиками, І вольнодумствує в шинку».
Сів та й розгортаю книжку відомого українського поета Максима Рильського... — Йдеться, як видно з другої частини пародії («II. Померла»), про збірку «Синя далечінь» (К., 1922).
Ця шпага пом'ята Єрусалим... — наводяться рядки з поезії М. Рильського «Стародавній роман».