У наш час нервовості, випадковості й поспіху таке явище є винятковим.
Пан Ляхович повинен здобути собі ім’я у сучасній польській графіці; на своєму полі він, здається, не має конкуренції. Сподіваємося, що наше місто не дозволить собі змарнувати нагоду придбати цю справді монументальну роботу, оповиту історією рідного міста.
Першодрук:
„Przegląd Podkarpacia” 1934, nr 12 [аналіз робіт дрогобицького художника-аматора Фелікса Ляховича].
Перевидання:
Jerzy Ficowski, Okolice…, s. 40; там само, s. 40—41 (Pod patronatem profesora Schulza, czyli Drohobycz Feliksa Lachowicza) див. розгалуженіший коментар; автор серед іншого подає, що текст був передрукований у каталозі виставки праць мистця.
Цивілізації первинні та цив.[ілізаціі] похідні
Повнота і природність замість спеціальності і штучності
Середньовіччя, аскетизм, виняткова духовність. Потойбіччя.
Данте і Гомер. Земне буття і тимчасовість. Поняття смерті.
Сократ, прочитати 56 Паскаль. Неспокій, грізність вічності.
Метафізичне почуття. Європейські мови та грецька мова.
Абстрактність, вторинність, переносний зміст нашої мови. ст. 58
готові звороти і формули. Більш-менш. Факти й суцільні поняття.
Метафори зрозумілі, живі і важливі. Мова інтелігента і хлопа.
У греків є одна універсальна мова. Коріння чуттєвості ближчі
у греків. 60, Освіта і сучасне виховання греків.
Ерудиція.
У мистецтві:
Збереження духовної рівноваги — розростання нервів.
Цікавість, збудженість, амбіції. Експансія, маньєризм
подолання меж. Бетховен [sic], Фауст. Вишуканість
Бальзак: гротеск проміжків, мономанія, надмірний
розвиток однієї риси. Простота грецького мистецтва.: Софокл —
Шекспір. Неефективність — невиразність.
Скульптура як утілення центрального значення тіла.
69.
Першодрук:
Bruno Schulz 1892—1942…, s. 151; там само див. коментр Єжи Яжембського і факсиміле [текст написаний рукою письменника на картці, знайденій у II томі «Філософії і мистецтва» Іполита Тена, виданого (вдруге) у перекладі Антонія Сиґетинського Польською Книгарнею Бернарда Полонецького (Львів, 1911); цю книгу Шульц позичив під час війни Мар’янові Яхимовичу (за Войцехом Хмужинським: Bruno Schulz 1892—1942… s. 297, поз. кат. 541); нотатка Шульца була написана після 1930 року; збережено оригінальне графічне оформлення].
Слово від перекладача
Збірка літературно-критичних, культурологічних, теоретико-літературних і почасти філософських текстів Бруно Шульца була підготовлена й опрацьована проф. Малґожатою Кітовською-Лисяк (Люблінський Католицький Університет) і лише одного разу видана в Польщі: Schulz Bruno, Szkice krytyczne / opracowanie i posłowie Małgorzata Kitowska-Łysiak. — Lublin: Wyd. UMCS, 2000. — 138 s.
До збірки ввійшли всі тексти Бруно Шульца, які він створив поза обширом stricte літератури і які свідчать про те, що сьогодні цього мистця слід сприймати і досліджувати не лише як відомого й поціновуваного в усьому світі письменника й художника, а також як визначного теоретика й філософа літератури. Це дуже важливий аспект спадщини Шульца, який переважно проходить повз увагу шульцологів, але відкриває ще один, надзвичайно важливий аспект його творчості, котрий визначає перспективу Шульца у феноменологічно-герменевтичному та інших теоретико-літературних і філософських контекстах поряд із Рікером, Гайдеґґером, Інґарденом, Беньяміном, Левінасом, Бартом та іншими видатними мислителями минулого століття, чиї ідеї були дотичними до теорії інтерпретації й рецепції літературного тексту та до літературної герменевтики.
Пропоноване українське видання теоретико-літературних текстів Шульца, що увійшли до збірки «Літературно-критичні нариси», має на меті зробити їх доступними українському читачеві та українським літературознавцям і гуманітаріям. Українська рецепція Шульца є сьогодні вельми розпорошена і практично не сформована як цілісність, надто рано говорити також про українську шульцологію. Все це пов’язано головно з відсутністю українських перекладів цілісного корпусу текстів Шульца, до якого належать його літературні твори, епістолярії та згадані літературно-критичні тексти. З огляду на це народився задум професійної підготовки та публікації в окремих книгах українських перекладів усіх трьох частин літературної спадщини Бруно Шульца.
Ініціатором видання українських перекладів творів Шульца є Полоністичний науково-інформаційний центр імені Ігоря Менька Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка — організатор Міжнародного Фестивалю Бруно Шульца у Дрогобичі, який від 2004 року щодва роки відбувається в місті Шульца, збираючи поціновувачів, дослідників та інтерпретаторів творчості цього видатного дрогобичанина з різних галузей науки, мистецтва і культури з багатьох країн світу.