* У праці О. Рігельмана під вміщеними тут статтями Івана Брюховецького серед підписів козацької старшини є рука Ракушки: «Я, дозорца скарбу войскового, Роман Ракушка, подписал свою руку».
5 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «Король польскій стоял в Острі місті».
6 Там же: немає «1664».
7 У сп. Козельського: правильніше «король пересвятковавши».
А же напотом люде в осаді сидячіе видят, же трудно \94\ видержати, бо юже місто доставали 1, тилко в самом замочку, — просили о милосердя. А любо обецали показати над ними милость, еднак же не додержали: бо упавши в замок, многих постинали, а иних в полон татаре побрали і внівец обернули. Спод Дівици подезд ходил под Березную, а же там полковник сосницкій стоял с козаками, не приворочал король, ку Мені простовал, которому Мэна поклонилася, также и Сосниця, Новіє Млини 76. А козаком Богунові 2 Борзна здалася 3 з полком Лубенским, бо своїх Козаков лубенских з дом своїх, зостаючих при Богуну в войску королевскому 4, и полковник поклонился и Борзну місто здал, которим кривди не было. И так тіе усі войска скупилися до боку королевского в Новіє Млини и оттуля 5 под Батурин были подездом. А осмотрівши фортецію, же моцна и люду немало военного при гетмані Бруховецком так козацкого, яко теж и московского, бо язика узяли, же оних с трудностю узяти, але до фолварков не допущают, рушил король з силами под Короп, где оному поклонилися, спод Коропа до Кролевца и Кроловец поклонился, в которих городах залоги свої король росказал класти 6, а сам простовал под Глухов, місто пограничное, которіе жадною мірою не хотіли 7 ся здати. Где стоял недель пять, розніе промисли чинячи, штурмуючи подкопами, и нічого не могли вскурати, тилко волости московскіе попустошили аж поза Корачевом, а города жадного не взяли. В том стоянню под Глуховом войска королевского 8, же зимній час, трудно стало на живность так самому войску, яко теж и коні зморени голодом, войско барзо ослабіло. А тим часом войска его царского величества наближилися: околничій князь Григорій Григориевич Ромадановскій з полками ему врученними білагородскими 9 притягнул в Батурин, а инніе бояре з великими силами стояли на [границі: 10] князь Куракин в Путивлю и боярин князь Куденекович 11 Черкаский в Бранску 77. Тилко ж тіе князі не наступовали зряду 12 на короля того, не знать 13 для чого, а то, подобно, задля того, же еще под тот \95\ час князь Ромодановскій уряд меншій міл на себі, околничим будучи, а тіе князи боярами ближними зоставали и задля того до князя Ромодановского не купилися.
1 У вид. Бодянського: «заставили», у сп. Судієнка: «зоставило»; так спочатку було і в сп. Іскрицького, а згодом було виправлено на «доставали».
2 Очевидно, Богуновим.
3 У сп. Козельського: додано «с козаками».
4 Це місце переплутано. У вид. Бодянського воно передано так: «с домов своїх, зостаючих при Богуну в войску королевскому». У сп. Судієнка: «бо для своїх козаков лубенских з домов своїх, зостаючих при Богуну в войску королевскому...»
5 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «отътуда».
6 У сп. Козельського: «веліл постановити».
7 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «хотілось».
8 Там же: «войскам королевским».
9 У вид. Бодянського: скрізь, як правило, «білогородскими».
10 Усп. Іскрицького: «криниці». Подаємо за сп. Судієнка і за вид. Бодянського.
11 У сп. Козельського: «Яков Куйденекович».
12 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: точніше «зразу».
13 У вид. Бодянського: «не знам», у сп. Козельського: «не знати».
Але князь Ромодановский, пришовши в Батурин и искупивши зосталих 1 козаков до гетмана Бруховецкого, которому знову городи почали ся исхиляти: Борозна, Новіе Млини, также и Короп, о которій любо с татари бой немалій был, также и Кролевец, где скарбу кролевского немало узяли, бо князь Ромодановский, не бавячися в Батурині, з войсками рушил просто ку табору королевскому. О чом взявши язика, перво татаре почали уступати з Сівера, а напотом и король, собою стривоживши, спод Глухова вступил на Новгородок Сіверскій, с которим князь Ромодановскій и гетман Бруховецкій міли потребу в Переговци под Новгородком, а новгородци не пустили короля в город, але стоял король в монастирі новгородском. А войско з войском на Десні спотикалося, бо юже король Десну переправил бил, а ріка юже почала псоватися — наступовало тепло. Где ежели бы тіе сили с Путивля до князя Ромодановского наступили били, заледво би был король увойшол от Десни, а и так много войска потратил, з голоду найболше. Где надвое войско пойшло: воевода Чернецкій ку Чернігову потягнул, а король на Стародуб, простуючи ку Могилеву, на Білую Русь, где много люду потратил, бо от Бранска князь Яков Куденекович наступил. И 2 так войско рвано 3, а звлаща же дорогою тісною простовали ку Кричову на Мглин, где з великою шкодою уступил король з України, болшой колотні начинивши, бо тіе городи трудность міли великую, которіе королеві поздавалися били, где много старшини Бруховецкій потратил.