1 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: пропущено 9 рядків, починаючи від слів «а именно цілій тиждень...» і кінчаючи словами «против них ставали». Нижче двома рядками пропущено 4 рядки: «а инних по ліохах» до «літости мертвили».
2 У сп. Судієнка: «понаволіковавши».
3 Там же: «милости».
4 Це оповідання передано у вид. Бодянського стисло, з великими пропусками, більшу частину його наведено в примітках. Саме так воно вміщено в сп. Третякова, яким, напевно, користувався Бодянський, публікуючи літописне оповідання за 1674 р. Познайомившись із списком Юзефовича, де це оповідання наводиться у своїй більшій редакції, Бодянський заніс його до приміток (стор. III, IV). Величко про ці події написав велике оповідання.
5 У вид. Бодянського: «задніпровскіе», у сп. Судієнка: «войско задніпранское», у сп. Козельського: «войска запорожские».
6 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «учинилося».
И так усе войско, которое першей \120\ переправовалося килка недель, то одного дня и ночи усе 1 Дніпр переправили, — и жители черкаскіе, бо Черкаси запалити князь росказал, и так усе вігоріло, нічого не зостало в Черкасах. А инніе городи поздавалися Дорошенкові, которих барзо зодрал плату, даючи татарам; а Лисянка уся уступила за Дніпр и испалена.
Того ж часу, узявши Умань 2, турчин уступил у свою землю, зоставивши орду при Дорошенкові, которій много утратил старшини, которіе 3 поздавалися были его царскому величеству. И тое, що турки не добрали, где що в схованнях было, то тое от него посланніе отбирали и до него отсилали, а он тим платил той своеволной 4 піхоті, которая при нему держалася. Также зостаючая піхота от него в Паволочи великіе розбої по гостинцях чинила и многих значних киян б позабивала купцов.
Тоей же осени по отході турецком у свою землю зараз наступил на Забоже король полскій Ян Собескій, которій ново по гетманові 6 королем стал. И еще не коронованим будучи и хотячи успокоїти 7 землю и привернути ку себі Україну, стал з войсками у Браславлю сам; а инніе стали панове и жолніре по городах усіх аж до Білой Церкви, при нему зоставали и гетмани: коронній князь Димитрій Збаразскій 124 и Яблонскій полній, и с тими войсками отнял у турков Бар з Чемерисами 8 и Рашков, турков вибивши, и Могилев.
1 У сп. Козельського: «увесь».
2 У вид. Бодянського: немає «узявши Умань», а замість цього «Умань Турчин розорил, уступив»; у сп. Козельського: немає «узявши».
3 У сп. Козельського: «якие».
4 Там же: переважно «свояволной», «свояволя», «своею волею».
5 У вид. Бодянського: «знатних Кіевских».
6 У сп. Козельського і в вид. Бодянського: «гетманствЬ.
7 Там же: «ускромити»; у сп. Судієнка: «упокоїти».
8 У вид. Бодянського: «черкасами».
РОКУ 1675
Король, стоячи у Браславлі и Паволочи, казал докучати, и так піхота Дорошенкова здалася королеві, которих до двора своего король узял и барву 9 и плату оним дал. Стоячи там король з войсками, учинил голодню, а Дорошенко жадною мірою не хотіл поддатися, але посилал по орду, которая вскорі зимою до оного вийшла, не даючи оному з королем до згоди прийти. И так перезимовавши король у Браславлю, пошол до Кракова на коронацію 125 , и там по городах позоставали коменданти, тоест у Браславлю, Немерові, Жорнищах, Олінцях, в Бару и в инних.