1 У сп. Судієнка: цього імені немає.
2 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: немає «впервое».
3 У вид. Бодянського оповідання про стародубського священика вміщено в додатку друкарських виправлень, стор. IV, у сп. Козельського цього оповідання немає. Тут розповідь про облогу Чигирина подається без вставок.
4 У сп. Судієнка: «обурившися».
5 Там же: немає цього слова, у сп. Козельського: «місяца августа 27».
6 У сп. Судієнка: «і гетьманом Самойловичем».
7 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «з козаками ко Днепру».
8 Там же: немає «приказ».
9 Там же: «любо орди моцно того боронили».
10 У вид. Бодянського: ці двоє слів відсутні, замість «увойшли» — «ишли до Чигирина».
11 У сп. Судієнка: «потягнувшик».
12 У сп. Бодянського: «той».
Що видячи турчин, которій стоял под Чигирином, же потужніє 1 войска наступают, бо тут, у Бужина, князь Ромодановскій з гетманом з немалими войсками, знову зась у Пивах князь Галиции 2 также з великими войсками близко Дніпра стал, — а Чигирина 3 достати жадною мірою не могл, бо недель чотири розними способами приступали 4, подкопов чотири стратил, — которих юже з валу рукопаш отбили, — и собою стривоживши, за помощію божіею отступил от Чигирина и пойшол у свою сторону. Бо и орда оним не барзо зичлива была, и под Чигирином не било самого турчина, ані везира, тилко паші, над которими старшим Браїм паша. И так Чигирин зостал волним от того облеженя августа 29. Где притягнувши, войска московскіе и козацкіе направовали город Чигирин и замок 136, що турки попсовали, достаючи з гармат и подкопами, и шанці, рови позаровнивали, що турки были покопали коло города. А місто Черкаси, Медведовка, Жаботин, Мошни, Драбовка и инніе, которіе поздавалися были турчинові, то знову гетманові поклонилися, и залоги по тих городах стали. И осадивши Чигирин новими войсками московскими и козацкими, войска его царского величества и козацкіе назад уступили ку домом своїм 5.
Того ж року было достатков Печерского монастира припроважено до Стародуба, при котором скарбу отец Ясинскій з инними приехал.
А у Чигирині гетман зоставил своего батуринского человіка Коровченка полковником, а старшину и Козаков старинних спровадил з Чигирина на Задніпря, которіе розно по городах и селах мешкали, бо не довірав чигиринцям 6. И в том облеженю от турков старшим у Чигирині тот же Коровченко зоставал.
По зданню Чигирина от Дорошенка, иже юже 7 и сам поддался его царскому величеству и уступил з Чигирина до Сосниці за Десну \128\ ріку, —
1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «потужне».
2 У вид. Бодянського: «Голицин».
3 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: точніше «и турчин Чигирина...»
4 Там же: «доставал розними способами приступами».
5 В інших списках далі виявляється невелика відмінність щодо послідовності і повноти оповідання. У сп. Третякова і в сп. Козельського не згадано про відправлення майна до Стародуба із Печерського монастиря, про чигиринського полковника Коровченка, а відразу розповідається про друге гетьманування Юрія Хмельницького: «По зданю Чигирина от Дорошенка» і т. д. У списку Судієнка також немає згадки про Печерський монастир і м. Стародуб, однак розповідається про призначення Коровченка полковником у Чигирині і про зміну старшини. Після цього мовиться про Юрія Хмельницького, не згадується про здачу Чигирина Самойловичу і про долю Дорошенка, а починається словами: «Турчин зась, хотячи учинити замішанину на Україні» і т. д. Отже, сп. Іскрицького ніби з’єднує в собі звід трьох інших списків, доповнюючи їх новим повідомленням про перевезення печерського майна до м. Стародуба.
6 У сп. Судієнка: далі «которій Коровченко и в том обложенню от турков старшим у Чигирині зоставал».
7 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: замість «иже юже» — «уже».
турчин зась 1, котячи учинити замішанину на Україні, випущает Юря Хмелницкого з вязеня, и которій был здал доброволне гетманство и зостал чернцем и архимандритом жидичинским, — знову оного наставляет 2 турчин от боку своего гетманом запорозским и посилал з тими пашами и з войсками под Чигирин, але еще оному вцалі не довірали. И так поневаж не достали Чигирина, меншую вину складали на Юрия Хмелницкого, але тих пашей казал потратити, же уступили зпод Чигирина з соромом. И хана кримского хотіл стратити, але хан в Черкескую землю уступил, и иншого хана в Крим наслано, приказавши, жеби знову готови били на другое літо под Чигирин и под Киев. А Хмелницкого на зиму постановлено 3 у Волоской землі, над Дністром, в Сороці, з его козаками, до которого козаки почали избиратися 4 з тамтих городов подолских, и слободи на его імя закликано коло Богу на спустошених містах.