Той же попович зразу барзо покорним и до людей ласкавим бил, але як юж розбогатіл, барзо гордий стал не тилко на Козаков, але и на стан духовний. Прийшовши до него, старшина козацкая мусіли стояти, ніхто не сиділ, и до двора жеби не йшол з жадною палицею; \145\ также и духовенство священници, хочай би який значний, мусіл стояти непокритою головою. А у церкві ніґди не йшол дари брати, але священик до него ношовал, также и сини его чинили; нежели гдеколвек виездил, любо на поліованя, жеби ніґди священика не побачил, то собі за нещастя міл. А будучи сам поповичом, из великою помпою ездил, без карети и за місто не поехал, ані сам, ані синове его, и у войску усе в кареті — так великую пиху міли, которая в жадном сенатору не живет. А здирства вшелякими способами вимишляли так сам гетман, як и синове его, зостаючи полковниками: аренди, стаціе великіе, затяговал людей кормленіем, — барзо на людей трудность великая била от великих вимислов — не могл насититися скарбами. И щось противко монархов наших московских хотіл почати, бо и в поході с тими великими войсками на Крим незичловость его постережена, же не йшол просто на Крим, але по степах блудил, и повідают, же з умислу казал степ палити своїм зичливим, жеби тим отмовитися, же не можна до Криму ити задля конского корму.
1 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «юже».
2 У сп. Козельського: «против селища татарского. И там от Великого Лугу».
3 Там же: «Грицка».
4 Там же: «переложеніе», в сп. Козельського: «приложене».
5 У сп. Судієнка і в вид. Бодянського: «драти».
6 У сп. Козельського: «боярину князю».
7 У вид. Бодянського і в сп. Козельського: «о позволене перемінити».
8 У вид. Бодянського: «скорым гонием», в сп. Козельського: «скорим посланцем».
9 У сп. Козельського: додано «з церкви».
10 Там же: замість слів «москві. И зараз» «москалям, где».
11 В інших списках: «обірати».
12 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «уряді».
Также и прошлой войни за своею незичловостю Чигирин утратил и людей воених много запропастил, которих мало жаловал, а то для того, жебы его панство с синами ширилося, которіе не полковниками, але панами називалися, о жадной юж переміні панства своего не мишляючи, — а то надію маючи на люд грошовий затяговий и на велікіе скарби зобраніе; бо юж козака собі городового так посполитих, яко и значних, нізащо важили и в двори не пускали, маючи у дворах своїх на килко місьцах сторожу сердюцкую, которим плачовали роковий юригелт 1.
А священик и в килка дний не могл ся до двора упросити, хочай якая пилная потреба. Ово згола усіх людей нізащо міли, не помишляючи на подлость своего рожаю, же 2 Господь Бог тим барзо ображен бывает, хто в пиху подносится. И за тое скарани зостали, же перше от чести всякой отдалени 3 и, як якіе злочинці, з безчестіем на Москву голо попроважено, а напотом от жон розлучени, а маетности и скарби, которіе многіе били, усе отобрано, в которих місто великое убозство, вмісто роскоши — срогая неволя, вмісто карет дорогих и возников 4 — простий возок, теліжка московская с подводником, вмісто слуг нарядних 5 — сторожа стрелцов, вмісто музики позитивов ° — плач щодений и нареканя на свое глупъство пихи 7, вмісто усіх роскошей панских — вічная неволя. На том скончилося гетманство поповичово 25 июля, в суботу 8. \146\
1 У сп. Козельського: «даток».
2 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: «рода, юже».
3 Там же: «великой», у сп. Козельського: «всякої остали отставлени».
4 У вид. Бодянського і в сп. Судієнка: немає «и возников».
5 У вид. Бодянського: «парадных».
6 Там же: «позитивоз», у сп. Козельського: «пузитов».
7 У сп. Козельського: «и нарекане за пиху».
8 Там же: немає «в суботу», а є «23» (правильно).
Того ж року, місяця юля... дня 1, старшина козацкая, видячи, же в небитности гетмана своеволя по городах почалася розширяти 2, просили боярина Галіцина, жеби войску позволил волними голосами обрати собі гетмана, нащо позволил боярин раді бити. И так у раді войско, которое на тот час било, настановило гетманом бившого 3 асаулу войскового Івана Мазепу 155, роду шляхетского, повіту Білоцерковского, старожитной шляхти українской 4 и у войску значной, нащо и боярин зезволил и до їх царских величеств послал 5. И так новопоставлений гетман, постановивши порядок у войску, розослал по усей Україні, жеби тую свояволю унимали, а тих бунтовщиков унимали 6, а ежели кому якая кривда от кого ест, жебы правом доходили, а сами своїх кривд не мстилися, там же 7 постановили, жеби юже аренд не било на Україні на горілку, ані на жадний напиток, опроч инъдукти.