«Н’тех» — це скорочено «нові технології». Ерван був знайомий з жаргоном жандармів.
— Він у Бресті, — продовжив Верні. — Якщо не у відпустці, то може бути тут до вечора.
— Якщо він у відпустці, знайдіть когось іншого. Нам треба розпочати аналіз компа у найближчі години. Після того, як розшифруємо дані, хтось із ваших людей зведе їх у вигляді таблиці і відмітить усі посилання, які можуть дати інформацію про стосунки Вісси, про його сексуальні смаки і всю решту.
— Чому сексуальні? — підскочив ле Ґен.
— Тому що інтернет — це найбільша машина, яку винайшла людина, щоб дрочити. Задоволені?
— Я не бачу зв’язку з його дезертирством.
— Та лишіться вже того дезертирства, цей сценарій непереконливий. Немає жодних причин вважати, що Вісса, захоплений своїм навчанням на пілота, зовсім не схожий на боягуза, поплив у море, аби його не змусили віджиматися на руках чи їсти собаче їдло. Не беручи до уваги інші конкретні деталі, які між собою не клеяться.
Офіцери кивнули. Про це більше не згадуватимуть.
Ерван нахилився до них, впершись руками в коліна, наче спортивний тренер:
— Тепер ваші конкретні завдання. Верні, ви відправляєте групу до дебаркадера, аби прояснити цю історію з човном. Там живуть якісь люди?
— Туристи. Також рибалки, але вони, напевне, у морі.
— Поверніть їх. У них є жінки, діти?
— Здебільшого, так.
— Я хочу бачити протоколи опитувань до завтрашнього вечора. Зателефонуйте також до порту Керверека. Можливо, вони мають змогу дізнатися, хто в ту ніч виходив у море.
— Я не впевнений.
— Ну то поцікавтесь! Я також хочу ознайомитись з метеоданими. Дізнатися, чи човен міг тоді без проблем дістатися Сірлінга. Ле Ґене, ви берете зі собою двох хлопців і передивляєтесь усі записи відеоспостереження бази, починаючи з п’ятниці.
Бретонець змінився на обличчі, потайки кинувши погляд на Верні.
— Якась проблема?
— Тут є традиція… Під час «посвяти» камери вимикають.
— Не можу повірити, — пробурчав Ерван. — Жодного спостереження впродовж двох діб? На території з військовою технікою?
— Літаки надійно захищені в замкнутих ангарах, і офіційно заняття ще не розпочалися. Це допустиме відхилення від…
— Ви боїтеся записувати на відео огидні дії ваших лисів?
— Навпаки! — обурився ле Ґен. — Це заради захисту честі новачків! Якщо раптом хтось з них не витримає, то про це не залишиться слідів.
Ерван безсило махнув рукою:
— Тоді дізнайтесь усе можливе про Віссу. Усе, що має до нього найменший стосунок. Покопайтесь у його минулому. Родина, здоров’я, навчання, друзі, буденні справи у Ле-Мані, єгипетське коріння, характер…
— Але… кому я можу зателефонувати?..
— Самі з’ясуйте. Батьки описали його як захопленого одинака, вони, напевне, не знають про нього все. Перевірте, чи була у нього наречена, улюблені хобі, захоплення, вороги. Я хочу також знати, чи він мав досвід мореплавання.
— Я гадав, що ви не вірите у цю версію.
— Скільки разів мені повторювати? Я не вірю ні в які версії, я тут, щоб дізнатися, як було насправді! Коли Аршамбо повернеться з розтину, введіть його у курс справи. Нехай з’ясує усі можливі таємниці кожного курсанта. Я хочу мати особисті картки на всіх хлопців, які брали участь у тій чортовій ночі.
— А витрати? — раптом спитав Верні.
— Ви звітуєтесь перед жандармерією, ми — перед карним розшуком. Це спільне розслідування. Усі витрати відшкодовує регіональний суд Ренна. Ви подбали про робочий кабінет для нас?
— Як би це сказати…
— Не біда, — обірвав Ерван відкриваючи свою торбу і викладаючи комп’ютер на один зі столів. — Тут теж дуже добре. Роздобудьте нам дошки, підставки і подовжувачі з розетками. Ваші хлопці також розташуються у школі. Тут усі сплять до завершення розслідування. Ніхто не вийде за ці стіни, поки ми не з’ясуємо усієї правди. Усе влаштовує?
Вони мовчки підвелися. Кам’яні вирази на обличчях можна було прийняти як знак згоди.
— Шістнадцята година, — сказав флік, дивлячись на годинник. — Час побачитись з пілотом, правильно?
Згідно з отриманою інформацією капітан Філіпп Ферніо, віком тридцять вісім років, — командир авіаційної ланки з 2009 року, на сьогодні командир авіаційної групи винищувачів «Гасконь», має двадцять п’ять бойових вильотів, тисячу вісімсот льотних годин, тисячу сто з яких на «Рафалі». Герой очікував на нього у приміщенні, яке виділили для слідчих із Парижа. Звичайна їдальня, заставлена довгими столами, і фліпчарт з пом’ятими листками.