Выбрать главу

— Що ви можете сказати про методи убивць чи убивці?

— Наразі нічого, але я ретельно огляну кожну рану і спробую, так би мовити, відновити її історію. Ті, хто зробили з ним таке, справжні різники. Я також проведу токсикологічний і патологоанатомічний аналіз того, що залишилося від органів. Хтозна.

Клемант виглядав набагато вмотивованішим, ніж під час першої зустрічі.

Ерван хотів вже завершувати розмову, коли той додав:

— І остання дивна деталь. Здається, що йому поголили голову.

— Ви впевнені?

— Певною мірою.

— Це не могло бути від вибуху чи вогню?

— Ні: видно сліди від машинки для стриження. Можливо, це було частиною ритуалу.

— Чому «ритуалу»?

— Я тільки так кажу.

Ерван подумав відразу про одне з випробувань при «посвяті», треба буде поцікавитися.

— О’кей, — підсумував він. — Дайте знати, якщо виявите щось нове.

— А що робити з іншими?

— Якими іншими?

— Офіцери з «Керверека», військові експерти, які дзвонять мені що дві години спитати, як просувається робота.

— Вони просили вас робити ретельний розтин?

— Ні, але я мушу надіслати їм свій рапорт. Така процедура.

— Поки ви його складатимете, вже й до ранку дотягнемо, ні?

— Найпізніше.

— Тоді повернемося до цієї розмови завтра.

Ерван поклав слухавку, збентежений і схвильований водночас. Він ще не знав, що робити ані з сенсаційною новиною, ані з тими кількома годинами, які були у нього в запасі. Він зателефонував Кріпо. Обшук кімнати завершили — без результату.

Він проінструктував Кріпо стосовно Вісси. Помічник не виявив жодної реакції. Навіть лютнярі, після двадцяти п’яти років служби, обростають товстою шкірою.

— Що скажемо воякам?

— Наразі нічого. Розпитаємо, що вони довідалися, ніби нічого не сталося.

— Вже маєш якісь ідеї?

— Або смерть Вісси сталася внаслідок лінчування, або це вбивство не має нічого спільного з «посвятою»: його катували через іншу причину, а сукупність суботніх обставин лише заплутала сліди.

Висловлюючи свої міркування, він підійшов до стіни, прикрашеної фотографіями «Рафаля», а також портретами курсантів, які заробили свої «крила». На полицях вишикувалися кубки і кокарди.

— Якщо Аршамбо був присутнім при розтині, — зауважив Кріпо — він має бути в курсі, правильно?

— Я зовсім забув про нього. Передзвони йому і скажи щоб мовчав.

— Це все?

Ерван роздивлявся лиця дипломованих пілотів. Радісні посмішки від близького здійснення мрії про небо.

— Ні. Зв’яжися з Верні. Нехай покопається в архівах жандармерії і судової поліції Бретані і випише усі випадки з жорстокими вбивствами і каліцтвами.

— Він не зрозуміє. Він усе ще дотримується версії з «посвятою».

— Ухиляйся від прямих відповідей. Нехай прочеше в’язниці і психлікарні заходу Франції. Не можна виключати, що випустили якогось психопата або він утік у ланди.[15]

— Типу перевертень?

— Не говори дурні. Клемант готує нам рапорт, які не часто доводиться читати. А зараз ти і я проти КШПМА. Зроби нам мікс з пацюків і лисів. Спершу новачки, потім старшаки. Я чекаю своїх у їдальні, де допитував пілота.

— І що ми отримали з його боку?

— Хто є ще тупішим за пішого солдата? Солдат, який літає.

19

— Нac усіх зібрали на бетонованому майданчику перед ангарами о сімнадцятій.

— Ви були одягнені?

— Ні, в трусах.

— Хто стояв з боків?

— Лиси. Хотів сказати, старшаки.

— В уніформі?

— Вони були вбрані у чорні комбінезони.

— Ви їх впізнали?

— Ні. Вони мали білі маски.

— Опишіть їх.

— Безвиразні маски, як у фільмах жахів.

— У цю хвилину вони ще зверталися до вас на ім’я?

— Ніколи в житті.

— А як? Номери? Прізвиська?

— Образливими словами.

— Якими?

Солдат довго не вагався:

— «Мішок з гімном», «Гандон», «Хєр», «Підар»… Один з них постійно повторював нам: «Ви всі пообсираєтеся! Ви дегенерати… всі обсеретеся!».

— А лиси мали якісь прізвиська?

— Швидше звання. Був УК, «унікальний кат». МГ, «маестро-головоріз». Кей’Ей, «kick in the ass»…

Молодий військовослужбовець мимоволі хихикнув. Незважаючи на смерть свого товариша, ці спогади викликали у нього сміх. Пацюк мав бездоганний вигляд: біла сорочка на короткий рукав, чорні еполети, гаптовані срібними якорями, чистісінькі штани. Розпізнавальний знак на нагрудній кишені з його ім’ям і званням. Він виглядав так, наче вийшов з фільму «Тор Gun».

вернуться

15

Тут: пустельні дюни.