— Скільки потрібно часу, щоб усе з неї витягти?
— Залежить, що там всередині. За добу будемо знати чітко.
— Маєш дванадцять годин від цієї хвилини.
Бранелек вибухнув сміхом:
— Я працюватиму тут?
— Ніхто з бази не виходить.
— Можна, щоб мені привезли обладнання?
— З’ясуй, як це зробити, з Верні. Жодних контактів з іншими вояками. Вночі чекаю від тебе перший звіт.
Хлопець по-військовому відсалютував в іронічній манері, а тоді влаштувався у кутку зали з комп’ютером Вісси під рукою.
— Ходімо подивимось, як там команда ФКІ, — наказав Ерван Верні.
Другий поверх. Під зачовганим лінолеумом скрипіли дошки. Дощ періщив у вікна. Таке враження, що пливеш у відкритому морі.
У кімнаті Вісси хлопці у спецодязі, рукавичках, капюшонах і масках робили свою справу. Знайоме видовище. Про те, щоб зайти і мови не могло бути, хоч приміщення вже давно затоптали.
Один з них піднявся і підійшов до порога.
— Тьєрі Нево, — оголосив він, опускаючи свою пилозахисну маску. — Я аналітик-криміналіст і координатор групи.
— Як успіхи? — представившись, спитав Ерван.
— Поки ніякі. Тут холодніше, ніж у рефрижераторному трюмі. Надто багато часу минуло. Надто багато людей. Мені здається, що ця хата була філіалом офіцерської їдальні. Майже всюди ми виявили частинки марихуани. Тут джойнти крутилися мало не щовечора.
— Браво пілотам! — сказав Ерван, звертаючись до Верні.
Штангіст склеїв здивовану міну:
— Я… допитаємо сусіда по кімнаті.
Нево продовжив байдужим тоном з незворушним виразом:
— Те саме стосовно органічних фрагментів. Доведеться взяти проби ДНК в усіх курсантів на базі, не рахуючи офіцерів, солдатів, технічного персоналу та інших. Ви впевнені, що вам це потрібно?
— Я хочу повний комплект. Маєте якусь приватну лабораторію?
— Є одні хлопці у Кемпері, зроблять швидко і добре.
— Ну, то вперед.
— Хто платить?
Питання вигукнув Верні. Звіт про витрати надокучливо сидів у його голові. Ерван дуже добре зробив, що взяв зі собою Кріпо, найкращого скарбника будинку 36.
— Проблем не буде.
— Можемо прогнати відбитки пальців через АРВП[16] вже сьогодні, — додав Нево. — А зразки ДНК через НАРГВ[17] завтра вранці.
Флік почувався значно краще з цими слідчими. Звісно, жандарми, але такі ж мисливці за вбивцями, як і він.
— А що конкретно ми шукаємо?
— Дізнаємося, коли знайдемо.
Нево махнув рукою — «вам видніше» — і прибрав назад капюшон:
— Звіт чекаю опівночі. Якщо я кажу, що «це горить», значить мені просто бракує слів.
Вони залишили координатора і повернулися до своєї кімнати-комісаріату. Кріпо вже під’єднав комп’ютери, розклав документи, пришпилив на стінах карти. Портрет Вісси на почесному місці, щоб кожен пам’ятав про те, що ця складна головоломка була молодим хлопцем з ніжною шкірою і залізною волею.
Короткі проміжні підсумки від Верні: жандарм нічого не знайшов ні серед різних старих справ, ні серед нещодавно звільнених в’язнів регіону.
— А психлікарні?
— Є один ЗПП за сорок кілометрів звідси…
Медичні заклади для проблемних пацієнтів — це психіатричні притулки для злочинців: на 50 % лікарня, на 50 % в’язниця, на 100 % жахливе місце. Десь у глибині Ерванового мозку спалахнула гіпотеза: убивця у ландах, не має жодного стосунку до школи.
— Я з ними зв’язався: жодної інформації, яка варта уваги, — додав Верні.
— Як називається цей шпиталь?
— Інститут Шарко.
— Продовжуйте копати у цьому напрямку.
Офіцер різко знизав плечима, наче їх намуляв светр.
— В якому напрямку? Мабуть я щось пропустив, тому що останні новини були про те, що ми розслідуємо зникнення курсанта, який втік від…
— Я говорив з патологоанатомом. Вісса був уже мертвим, коли вибухнула ракета.
— Мертвим? Але як?
— Апріорі закатований і скалічений.
Верні пальцем відтягнув комір светра. З недовірливим виразом він обвів поглядом обох фліків, шукаючи пояснень.
— Наразі ми ні з ким не ділимося цією інформацією, — просто сказав Ерван.
— Закатований і скалічений…
— Є якісь новини стосовно дебаркадера?
— Га? Ні. Ми опитали сусідів і прочесали причал густим гребінцем. Обійшли всі будинки на березі. Також контактували з портом Керверека: їм нічого не відомо.
Він говорив глухим голосом, з приголомшеним виразом.
— Ле Ґен?
— Він скніє над минулим Вісси і його оточенням, — відповів жандарм. — Невдовзі знатимемо більше.