Відповідь на це запитання, міцно скута страхом та відчаєм, крилася глибоко у свідомості Мері.
***
Десь близько 1980 року (майже в той самий час або роком раніше, коли з’явилися перші повідомлення про появу летючих тарілок у Сибіру) титанці виявили існування колонії «Новий Сіон». Якщо припустити, що це трапилося за один сатурнальний рік до вторгнення на Землю, то хронологія збігається більш-менш точно. Навряд чи титанці шукали на Венері землян; імовірно, вони досліджували Венеру так само, як Землю. А може, просто знали, де шукати: відомо, що протягом двохсот чи більше століть вони час від часу викрадали людей. Можливо, вони захопили когось на Землі, й мозок полоненого розповів їм, де розташована колонія «Новий Сіон». У темних глибинах пам’яті Мері зачіпки для розгадки не було.
Мері стала свідком загарбання колонії, бачила, як її батьків перетворили на зомбі, і їм було байдуже до неї. Вочевидь, сама вона в полон до слимаків не потрапила, тому одержимою не була. А може, й була, але її відпустили на волю, бо паразити дійшли висновку, що слабка й невчена дівчинка не зможе бути якісним рабом. В будь-якому разі вона тинялася рабською колонією протягом нескінченного, як сприймалося її дитячою психікою, часу, роздобуваючи, мов мишеня, крупиці харчів для виживання. На Венері слимаки збиралися залишитися надовго; основну масу їхніх рабів складали тубільні мешканці Венери, а прибульці-колоністи з «Нового Сіону» просто стали їхньою випадковою здобиччю. Мері, поза сумнівом, бачила, як їїбатьків помістили до акваріуму в живому підвішеному стані. Для чого? Для майбутнього використання під час загарбання Землі? Можливо, але не стовідсотково.
Через деякий час її саму схопили й помістили до акваріуму. Де? На космічному кораблі чи на самій венеріанській базі слимаків? Швидше за все, на базі, бо, коли Мері прийшла до тями, вона й досі перебувала на Венері. І таких інформаційних прогалин є багато. Чи були ті слимаки, що керували венеріанцями, ідентичними до слимаків, які керували колоністами? Слимаки здаються нескінченно багатогранними, але їм, ясна річ, доводиться адаптуватися до біохімічного складу своїх носіїв. Якби на Венері було киснево-кремнієве середовище, як на Марсі, або фторове, тоді той самий вид паразитів не зміг би користуватися ними одночасно. Але нас цікавить ситуація, яка була там на той час, коли Мері вилучили з інкубатора. Вторгнення титанців на Венеру провалилося або перебувало на грані провалу. Майже напевне Мері була одержимою, коли її вилучили з акваріуму, але сталося так, що вона пережила слимака, який тримав її в полоні.
Чому ті слимаки подохли? Чому їхнє вторгнення на Венеру скінчилося для них катастрофою? Відповіді саме на ці запитання Старий хотів вивудити зі свідомості Мері за допомогою доктора Стілтона.
— Оце і все? — спитав я.
— А що, мало? — відповів Старий.
— Ця інформація породжує не менше запитань, аніж дає відповідей, — дорікнув я.
— Ясна річ, я розповів тобі не все, — зауважив Старий. — Далеко не все. Але ж ти не фахівець із Венери і не психолог, тому не зможеш належним чином все оцінити. Я виклав тобі основне, аби ти знав, що нам доведеться працювати з Мері та що тобі не слід самому розпитувати її про минуле. Будь лагідним із нею, хлопче, — на її долю й так випало чимало лиха.
Я проігнорував пораду Старого — дуже дякую, але якось я вже сам розберуся, як треба поводитися з власною дружиною.
— Чого я не розумію, — сказав я, — так це чому ти взагалі із самого початку пов’язав Мері з летючими тарілками? Тепер я бачу, що ти навмисне взяв її в оту нашу першу поїздку до Айови. Так, ти мав рацію, але ж чому? Відповідай — і не здумай мені локшину на вуха вішати.
На обличчі Старого з’явився ошелешений вираз.
— Сину, у тебе коли-небудь бувають інтуїтивні здогадки? Передчуття?
— Ну аякже!
— А що таке «інтуїтивна здогадка», як ти гадаєш?
— Ну, це впевненість у тім, що щось відбувається так чи не так, без переконливих доказів. Або передчуття, що дещо має трапитися, або глибинна спонука щось зробити.
— Слабенькі визначення. На мою думку, передчуття — це результат автоматичного процесу міркування, яке відбувається в підсвідомості на підставі даних, які в тебе є, але про існування яких ти не здогадуєшся.
— Схоже на чорну кішку в темній кімнаті темної ночі. Коли ми їздили до Айови, жодних даних ти не мав. Не розповідай мені, що твоя підсвідомість працює на даних, які ти зможеш отримати, скажімо, наступного тижня. Я все одно не повірю.
— Річ у тім, що у мене були дані.