Батько лагідно посміхнувся, неначе бачив майбутнє краще, ніж я.
— Мені не потрібна твоя робота і твоя посада — второпав? — наполягав я.
— Саме це сказав диявол Богу, після того як витіснив його. Але виявив, що не може впоратися із самим собою. Не сприймай сказане мною в штики, Семе. Наразі я зберігатиму свій титул і надаватиму тобі всю необхідну допомогу. А тим часом, що накажете робити, сер?
РОЗДІЛ 31
Найгіршим було те, що батько говорив мені все це цілком серйозно. Я спробував спустити справу на гальмах, але не вийшло. Під вечір того ж дня призначили нараду керівників; мене попередили, але я ухилився. Та невдовзі прийшла дуже ввічлива дівчина-сержант і сказала, що старший офіцер чекає на мене і просить прибути негайно.
Тож я пішов — але намагався триматися осторонь і не брати участь в обговоренні. Але батько вмів вести нараду (навіть не головуючи) таким чином, що коли хотів когось вислухати, то просто дивився на нього очікувальним поглядом. Вельми хитрий прийом, бо присутні навіть не знають, що ними керують.
Але я знав. Коли всі присутні спрямовують на тебе погляди, то легше висловити свою думку, ніж зберігати мовчанку. Надто тоді, коли я виявив у себе думки, котрі визнав за потрібне озвучити.
Нарада була загалом присвячена стогонам та лементам із приводу абсолютної неможливості використати дев’ятиденну лихоманку проти слимаків. Так, вона уб’є паразитів. Вона уб’є навіть незнищенних венеріанців, яких можна розрубати навпіл, але вони все одно виживуть. Але вона означала вірну смерть майже для всіх землян. Я був одружений із тією, кому вдалося вижити, при цьому загинула переважна більшість людей з її оточення. Сім — десять днів із моменту зараження — і гаплик.
— Я вас слухаю, містере Найвенс, — звернувся до мене генерал-командувач. Я ще нічого не сказав, але батько вже зосередив на мені свій очікувальний погляд.
— Як на мене, на цій нараді було висловлено багато розпачливих думок, — почав я, — а також думок, ґрунтованих на припущеннях. Але припущення бувають хибними.
— Наприклад?
Я нічого не заготовив заздалегідь; це була імпровізація — я стріляв із поясу.
— Ну наприклад, про дев’ятиденну лихоманку говорять так, наче оті дев’ять днів є абсолютним фактом. Але ж це не так.
Головуючий генерал нетерпляче знизав плечима:
— Це робиться для зручності. Дев’ять днів — усереднена цифра.
— Так, але звідки нам знати, що лихоманка триває дев’ять днів і у слимаків?
Цю фразу присутні зустріли глухим гомоном, і я зрозумів, що знову зірвав куш.
Через кілька хвилин мене запросили пояснити, чому лихоманка може тривати у слимаків інший період часу, а якщо так, то яке це може мати значення. У мене почало виникати відчуття, як після обіду у втомленого тамади, який вже пожалкував, що взагалі взявся за цю справу. Але я вперто продовжував гнути свою лінію.
— Що стосується першого пункту, — сказав я, — то згідно з тим записом, який я переглянув сьогодні вранці, і на якому можна бачити єдиний зафіксований випадок лихоманки у слимака, цей паразит помер швидше, ніж за дев’ять днів, значно швидше. Ті з вас, хто бачили записи з участю моєї дружини — гадаю, тут таких більшість, — знають, що її паразит відчепився від неї — ймовірно, відпав і здох — задовго до кризи, яка настає восьмого дня. Один випадок не означає тенденцію, але, якщо це справді так і підтвердиться подальшими експериментами, тоді ми маємо перед собою зовсім іншу проблему. Людина, заражена цією інфекцією, зможе позбутися свого слимака, скажімо, на четвертий день. Тож нам залишається п’ять днів, щоби знайти цю людину й вилікувати її.
Генерал присвиснув.
— Дуже смілива, навіть геройська пропозиція, містере Найвенс. І як же ви збираєтеся лікувати цього індивіда? Як же ви збираєтеся його зловити, якщо вже на те пішло? Тобто припустімо, що ми навмисне поширимо епідемію дев’ятиденної лихоманки в червоній зоні, але в такому разі нам доведеться багато побігати й попотіти перед лицем впертого спротиву й небажання. Доведеться дуже швидко виявити й вилікувати понад п’ятдесят мільйонів людей, перш ніж вони встигнуть померти від лихоманки.
Це була гаряча картоплина, тому я відразу ж відкинув її назад. «Цікаво, — подумав я, — скільки “експертів” зробили собі ім’я, перекладаючи відповідальність?».
— Що стосується другого питання, то це — проблема логістики й тактики, це — ваша проблема, а не моя. А стосовно першого питання, то у вас є свій експерт. — З цими словами я вказав на доктора Гейзельхерста. — От у нього й питайте.