Мері похитала головою:
— Я не про це. Я ніколи не стала б наполягати на шлюбному контракті з чоловіком, за якого просто захотіла би вийти заміж.
— Згоден, на тебе це не схоже.
— Мені просто хотілося, аби ти сам побачив, що твоя пропозиція несерйозна. — Мері окинула мене тверезим поглядом. — А, може, й серйозна, — додала вона тихим ніжним голосом.
— Так, серйозна.
Вона похитала головою:
— Агентам не слід одружуватися. І ти це добре знаєш.
— Агентам слід одружуватися винятково з агентами.
Мері була заговорила, але раптом замовкла. Зате в моєму вусі голосом Старого заговорив телефон, і я збагнув, що вона почула те ж саме, що і я.
— Зайдіть до мого офісу, — промовив він.
Не кажучи ні слова, ми підвелися. На виході Мері зупинила мене, поклала руку мені на плече й заглянула мені у вічі.
— Саме через це нам і не варто говорити про одруження. Нам треба завершити розпочату роботу. Увесь час, поки ми говорили, ти думав про роботу, і я думала про неї також.
— Я не думав.
— Не дури мене! Просто подумай, Семмі: припустімо, що ти одружений. Ти прокидаєшся вранці і бачиш на спині у своєї дружини одну з цих потвор, яка нею оволоділа. — В її очах блиснув страх, і вона продовжила: — А уяви собі, що я прокидаюся й бачу цю істоту на твоїх плечах!
— Цього не буде. І я не дозволю жодній із цих потвор навіть наблизитися до тебе.
— Я й не сумніваюся, — сказала Мері, торкнувшись моєї щоки.
Ми увійшли до офісу Старого.
Він підняв очі й дивився на нас рівно стільки, скільки звучали його слова:
— Ходімо зі мною. Треба їхати.
— Куди? — спитав я. — Чи мені не слід знати?
— До Білого дому. На зустріч із Президентом. А тепер замовкни.
І я замовк.
РОЗДІЛ 3
На початку лісової пожежі або епідемії завжди існує короткий період часу, коли мінімальною кількістю правильних дій небезпеку можна обмежити або усунути взагалі. Хлопці з відділу біологічної зброї виражають таку ймовірність в експонентних формулах, але, щоб це зрозуміти математика не потрібна. Все залежить від швидкого діагнозу та оперативних дій, перш ніж ситуація вийде з-під контролю. Старий вже вирахував, що має зробити Президент: оголосити загальний надзвичайний стан, ізолювати зону довкола міста Де-Мойн і відстрілювати кожного, хто спробує вислизнути, будь-то пес чи бабця з банкою варення. Опісля ж випускати з цієї зони всіх по одному, роздягаючи й перевіряючи на наявність паразитів. А тим часом за допомогою радарів, ракетників та космічних станцій відстежувати і знищувати всіх нових прибульців.
Окрім того, слід попередити решту країн, включно з розташованими по той бік Завіси, попросити їхньої допомоги, але не надто при цьому перейматися міжнародним правом, бо йдеться про боротьбу з позаземним загарбником за виживання всього людства. І в даний конкретний момент було байдуже, звідки загарбники прибули — з Марсу, Венери, супутників Юпітера чи взагалі з іншої галактики. Мусимо відбити їхній напад.
Старий взявся за проблему, проаналізував її і видав правильну відповідь буквально протягом доби. Він мав унікальний талант логічно обмірковувати незнайомі та начебто неймовірні факти так, немов вони були чимось звичайним і само собою зрозумілим. Кажете, що ж тут такого особливого? Але мені ніколи не траплялася людина, здатна робити це так легко й ефективно. Більшість розумників губляться й впадають у ступор перед лицем фактів, які суперечать їхнім базовим переконанням. «Цього просто не може бути», — кажуть в один голос як розумники, так і бовдури.
Але Старий був не такий, і тому до його думки дослухався й Президент.
***
Охоронці секретної служби ввічливо оглянули нас. Рентген-сканер пискнув — і мені довелося віддати свою зброю. Мері взагалі виявилася таким собі ходячим арсеналом; сканер пискнув аж чотири рази і один раз навіть гикнув, хоча, дивлячись на неї, виникали сумніви, що вона здатна заховати під своєю одежею навіть звичайну податкову квитанцію. Не чекаючи, коли його попросять, Старий віддав свого ціпка; і мені здалося, що він не хотів, аби його опромінювали.
Наші аудіокапсули завдали охоронцям клопоту. Їх помітили і сканер, і металодетектор, але працівники секретної служби не мали при собі приладдя для проведення хірургічних операцій. Довелося похапцем радитися із секретарем Президента, і начальник охорони дійшов висновку, що все вмонтоване в плоть можна не відносити до категорії потенційної зброї.