— І Президент дотримується озвученої версії подій?
— Його радники сказали йому почекати, поки він не забезпечить собі підтримку Конгресу. Його тамтешня більшість є, в найкращому випадку, хиткою, до того ж в обох палатах існують твердолобі діячі, які бажають його політичної смерті. Партійна політика — річ вкрай жорстока.
— Господи милосердний! Хіба ж можна займатися політичною боротьбою в час такої небезпеки?
— Гадаєш, що не можна? — здивовано підняв брову Старий.
Трохи згодом я наважився спитати у нього про те, для чого я насправді до нього прийшов:
— До речі, а де Мері?
— Дивне запитання з твого боку, — буркнув Старий. Я промовчав, і він продовжив: — Там, де їй належить бути: охороняє Президента.
Спершу ми зайшли до кімнати, де спеціальний двопартійний комітет займався вивченням доказів. То було закрите засідання, але Старий мав перепустки. Коли ми увійшли, там якраз крутили стереозаписи; ми тихцем прослизнули до крісел і почали дивитися.
То були фільми про мого людиноподібного приятеля — мавпу на прізвисько Наполеон, — який був знятий із титанцем на спині. А потім у кадрі крупним планом показався сам титанець. Коли я його побачив, то мене мало не знудило. Всі ці паразити мають однаковий вигляд, але цього я відразу впізнав і був надзвичайно задоволений, що він здох.
Потім Наполеона змінив я. Я спостерігав, як мене пристебнули до крісла. Мушу зізнатися, що вигляд я мав огидний. Голос за кадром пояснював, що відбувалося.
Я дивився, як слимака зняли з мавпи і посадили мені на голу спину. Потім у кадрі я зомлів — і мало не знепритомнів у конгресовій залі. Мені дуже неприємно описувати те, що відбувалося. Я побачив, як я раз по раз звивався під ударами, які отримував титанець. В якийсь момент я вирвав свою руку із затискачів, про що я не знав, але тепер мені стало ясно, чому моє зап’ястя й досі не загоїлося.
А потім я побачив, як та істота здохла. І заради цього було варто висидіти до кінця.
Фільм закінчився. І головуючий спитав:
— Ну що скажете, джентльмени?
— Пане головуючий!
— Слово надається джентльмену з Індіани.
— Якщо говорити неупереджено, то мушу сказати, що в Голлівуді роблять кращі комбіновані зйомки.
В залі захихикали, хтось вигукнув: «Слушно кажете!» — і я збагнув, що нам зі Старим буде непереливки.
Спершу свідчив начальник нашої біолабораторії, а потім на трибуну покликали мене. Я назвав своє ім’я, адресу і рід занять, після чого мені поставили кілька малозначущих запитань про мій досвід співіснування з паразитом. Ці питання зачитувалися з аркуша, і головуючий явно не був із ними ознайомлений заздалегідь.
Вразило, що присутні не хотіли мене слухати. Двоє з них читали газети.
Із зали надійшло лише два запитання. Один сенатор спитав:
— Містере Найвенс — вас звати Найвенс, еге ж?
Я підтвердив, що мене звати саме так.
— Містере Найвенс, — продовжив сенатор, — ви сказали, що працюєте слідчим?
— Так.
— Напевне, у ФБР?
— Ні. Мій шеф підпорядковується безпосередньо Президенту.
— Так я й думав, — поблажливо посміхнувся сенатор. — А тепер скажіть мені, містере Найвенс, — ви стверджуєте, що працюєте слідчим, але насправді ви ж актор, чи не так? — поцікавився сенатор, зазирнувши в якісь нотатки.
Я сказав усю правду. Спробував пояснити, що колись певний час насправді був актором, але з усім тим зараз реально працював справжнісіньким слідчим, із плоті і крові. Але все те було марно.
— Досить, містере Найвенс. Мені все ясно. Дякую.
Друге запитання поставив мені старенький сенатор, чиє прізвище я не запам’ятав. Йому хотілося почути мої думки про використання грошей платників податків на озброєння інших країн, і у своєму запитанні він не проминув висловити свою власну позицію з цього приводу. Мої думки у цьому питанні є дещо туманними, але це не мало значення, бо я не збирався їх оприлюднювати. Не встиг я й оком зморгнути, як почув:
— Сідайте, містере Найвенс.
Однак я не зрушився з місця.
— Слухайте сюди, — сказав я. — Слухайте всі. Ясно, що ви мені не вірите й гадаєте, що все це — балаган. Що ж, тоді, заради всього святого, принесіть сюди детектор брехні! Або скористайтеся гіпнозом. Бо інакше все оце ваше слухання — просто фарс.