Ці наглядачі, які під час бунту перебували не в бомбосховищах, а на поверхні землі, в масі своїй встигли вшитися, але потім відчули свою відповідальність за те, що сталося. Не всі добровольці були наглядачами, і не всі наглядачі були добровольцями, але геть голий озброєний чоловік на вулиці неодмінно мав на руці пов’язку наглядача або браслет із літерами «ДП». В будь-якому разі можна було не сумніватися, що цей чоловік вистрелить у всякий підозрілий горбок на людському тілі. Спершу вистрелить, а розбиратися буде вже потім.
***
Поки мої руки обробляли й бинтували, мені розповіли про події, що трапилися в той період (який, як виявилося, тривав два тижні), коли ми з Мері перебували в гірській хатині. За наказом Старого, лікар, перш ніж зайнятися мною, вколов мені невеличку дозу темпусу, тож я провів час (суб’єктивно — три дні, об’єктивно — менше години), передивляючись стереострічки на сканері з підвищеною швидкістю. Цей пристрій не був призначений для широкого загалу, хоча я чув, що його потайки приносили до деяких коледжів на час екзаменаційного тижня. В ньому можна налаштувати швидкість перегляду у відповідності до вашого суб’єктивного сприйняття часу і підкоригувати аудіочастоту таким чином, аби можна було почути, що кажуть на екрані. Правда, після таких переглядів болять очі й часто виникає сильний головний біль, але цей сканер у нашій професії дуже допомагає.
Було важко повірити, що стільки подій відбулося за такий короткий час. Візьмімо, наприклад, собак. Доброволець міг вбити пса на місці, навіть якщо на ньому не було слимака, бо не підлягало сумніву, що слимак причепиться до нього вже наступного ранку, що потім цей пес нападе в темряві на людину, і що титанець перескочить на неї.
Оце так дожилися: не можемо довіряти собакам!
Вочевидь, котами слимаки не користувалися через їхні малі розміри. Бідолашний Пірат був свого роду винятком.
Тепер у зеленій зоні собак було майже не видно, принаймні вдень. Вони проникали з червоної зони вночі, мандрували в темряві, а вдень ховалися. Але вони продовжували з’являтися, навіть на узбережжі. Це змушувало згадувати легенди про перевертнів. Я занотував у пам’яті вибачитися перед сільським лікарем, який відмовився оглянути Мері вночі, — після чого я його вилаяв.
Я переглянув на сканері десятки плівок, отриманих із червоної зони. Вони ділилися на три часові групи: маскарадний період, коли слимаки продовжували транслювати «нормальні» передачі; короткий період контрпропаганди, протягом якого слимаки намагалися переконати громадян у зеленій зоні, що уряд просто з’їхав із глузду, — ця контрпропаганда не спрацювала, бо ми не ретранслювали їхні передачі, так само, як вони не ретранслювали президентські звернення; і, нарешті, поточний період, коли паразити припинили свій обман і скасували маскарад.
Згідно з теорією Макільвейна титанці своєї власної культури не мали, вони навіть у цьому були паразитами і просто пристосовували знайдену ними культуру до своїх особистих потреб. Може, цей науковець дещо перебільшує, але саме це слимаки зробили в червоній зоні. Їм довелося підтримувати там економічну активність своїх жертв, бо якщо голодуватимуть полонені, то голодуватимуть і самі слимаки. Ясна річ, вони продовжували експлуатувати економіку в неприйнятний для нас спосіб, наприклад, переробляли поранених і «надлишкових» людей на добрива, але в цілому фермери залишалися фермерами, механіки — механіками, а банкіри — банкірами. В такому разі присутність банкірів здається недоречною, але експерти заявляють, що будь-яка економіка, збудована за принципом розподілу праці, потребує грошей та системи бухгалтерського обліку.
Я знаю з власного досвіду, що за Завісою теж ходять гроші, тому, можливо, ці експерти мають рацію, але я ніколи не чув про банкірів або про гроші серед мурах чи термітів. Втім, існує багато речей, про які я ніколи не чув.
Мені не ясно, чому слимаки зберегли індустрію відпочинку і розваг. Невже бажання розважатися є універсальною потребою всіх розумних істот? Чи вони навчилися цьому від нас? «Експерти» по обидва боки цієї проблеми є однаково переконливими, тому я не знаю, яку сторону взяти. Ті аспекти, котрі слимаки взяли на озброєння з людських уявлень про веселощі й розваги, не свідчать позитивно про рід людський, однак деякі варіанти заслуговують на увагу, наприклад, той трюк, який вони утнули в Мексиці, виснувавши, що поєдинок бика з матадором завершився внічию.