ПАН АНДРЕУ: Жодного сумніву.
НАУКОВЕЦЬ: Тепер щодо криниці...
ПАН АНДРЕУ: Знову ця криниця?
НАУКОВЕЦЬ: Вона не пересохла.
ПАН АНДРЕУ: Я цього й не казав.
НАУКОВЕЦЬ: Ви самі її замурували.
ПАН АНДРЕУ: Можливо. І тепер ви хочете її розмурувати. Через щось, що сталося багато років тому. І чого ви доможетеся після чималих зусиль? Крім того, що зруйнуєте сад.
НАУКОВЕЦЬ: Пане Андреу, вам ідеться про рослини, мені — про людей.
ПАН АНДРЕУ: Я кажу про наш садок. Що є важливішим, хай вирішують інші.
НАУКОВЕЦЬ: Зрештою ваш сад є... (пауза)
(Пан Андреу здивовано дивиться на нього)
Сліпуче біле світло. Атмосфера змінюється. Сцена наче «випадає» з плину подій. Починає говорити пан Андреу, наче презентуючи рослини, а в паузах говорить Науковець, один голос мовби підхоплює інший. Останнім звучить голос Науковця.
ПАН АНДРЕУ: Базилік, герань, крокуси, дика лілія, бугенвілія, лавр, розмарин, плющ, кінські боби, суничник великоплодний, жасмин, дикий виноград, калюжниця болотяна, лимонне дерево, люцерна, мушмула, верба, олеандр, орхідея, слива декоративна, гранат, самосил, зопник кіпрський, лаванда широколиста, лаванда вузьколиста, шавлія, шафран, арабський жасмин, нарциси, папороть, алое, пеларгонія духмяна, троянди, анемони, стокротки, чист, дзвоники, тюльпани, чорнобривці, роман, цикламени, гладіолуси, соняхи, мирт, смикавець, мандарин...
НАУКОВЕЦЬ (говорить із дедалі більшим жахом): Першими ознаками смерті є в’ялість м’язів або ж задубіння, нерухомість, за якими настає трупне заклякання. Відбувається відтік крові та тілесних рідин, що надає шкірному покрову характерну блідість. Через певний час тіло знову стає м’яким і починається процес гниття.
Першими ознаками гниття є зелені цятки в кишківнику, який згодом повністю вкривається ними, зеленіє, надувається як куля і починає випускати смердючу рідину, що накопичилася в ньому. Крім мікроорганізмів у цьому розчині розводяться різні комахи, які споживають мертву плоть. Цих трупоїдів приваблює запах гниття, і вони відкладають личинки в ніздрях, повіках, роті. З них через 8 (максимально — 14) годин вилуплюються хробаки, які починають поїдати м’які тканини. Позаяк хімічний стан трупа зазнає змін, змінюється і запах, який він видає з себе. Це відбувається до того моменту, коли від нього залишаються самі кістки. Кістки...
(Сцена повністю освітлюється. Усе вертається на свої місця)
НАУКОВЕЦЬ (пауза, наляканий раптовим розумінням): Іншими словами, ваш садок це... (пауза, змучено) і ви продовжуєте вирощувати в ньому... Це ж не сад, а...
ПАН АНДРЕУ: Ви скінчили?
НАУКОВЕЦЬ: Вас цікавить лише сам сад.
ПАН АНДРЕУ: Так.
НАУКОВЕЦЬ: А я кажу про людей.
ПАН АНДРЕУ: Ви повторюєтесь.
НАУКОВЕЦЬ: Так, повторююсь. Проте, здається, це вас зовсім не турбує...
ПАН АНДРЕУ: Не дуже розумію ці ваші сентименти.
НАУКОВЕЦЬ (мляво): Сентименти...
ПАН АНДРЕУ: Часто деякі нижчі організми необхідно знищити для того, щоб решта розквітла.
(Науковець робить рукою жест, показуючи, що не хоче далі слухати, але Андреу не спиняється)
ПАН АНДРЕУ: Чому ми вириваємо будяки, самосадні рослини? Чому розпилюємо гербіциди? Чому...
НАУКОВЕЦЬ (перебиває його): Поставмо на цьому крапку.
ПАН АНДРЕУ (пропускає повз вуха, продовжує завзято): Я читав... останнім часом багато читаю... так от, майже всі цивілізовані країни шукають способи захисту місцевої флори. Багато чужинських видів можуть поширюватися на значні території, опинятися далеко від ареалу походження, активно розмножуватися, ми маємо покласти цьому край, це відбувається прямо в нас удома, на цю небезпеку неможна заплющувати очі, її треба позбутися, безжально!
НАУКОВЕЦЬ: Годі з мене ваших теорій.
ПАН АНДРЕУ (з подивом дивиться на нього): Хіба це просто теорії?
НАУКОВЕЦЬ: Криницю буде розмуровано.
ПАН АНДРЕУ: Лише через мій труп.
НАУКОВЕЦЬ (зі злістю): Ну, чекати доведеться недовго.
ПАН АНДРЕУ: Злість вам не пасує. (пауза) Ви мене так просто не спекаєтеся. (пауза) Думаєте, я такий один?
НАУКОВЕЦЬ (невпевнено): Один.
ПАН АНДРЕУ (швидко, агресивно): Ви просто сидите ув’язнений у своїй генетичній лабораторії.
НАУКОВЕЦЬ: Ні.
ПАН АНДРЕУ: Додому не вертаєтесь. У бари чи спортзал і не потикаєтеся. Сходіть. Спробуйте!
НАУКОВЕЦЬ: Потикаюся.
ПАН АНДРЕУ: Наша молодь, хлопці знов у камуфляжі. Налаштовані рішуче. І тих, хто повстає по всьому цивілізованому світі, їх ви теж не чуєте? Які гасла вони декламують?