Каменерізні машини-автомати нарізали б плити, вантажили б їх на платформи, потім прокладеною дорогою камінь підвозили б на будівництво. Підйомні крани легко складали б величезні брили. Людям, яких було б не так вже й багато, «не десятки тисяч, ба навіть не тисячі, «не доводилося б працювати до знемоги.
Але сучасні інженери не будують таких нікому не потрібних споруд. Піраміду звели, проте пустеля лишилася й досі. І на «чорному материку» пустельних земель, які страждають від спраги, дуже багато. Інженерна думка нині спрямована на те, щоб перетворити Землю, а це найкращий пам’ятник людському генію.
Щоб оживити пустелю, потрібна вода. Дивно, але часто-густо пустелі простягаються саме там, де в земних надрах на великій глибині залягають чималі прісноводні озера. Під Сахарою, під середньоазіатськими пісками є достатня кількість води, але дістатися до неї важко. Сьогоднішнє завдання «дати пустелям воду, змінивши течії річок, побудувавши канали і греблі, створивши штучні озера й моря.
Та навіть одержавши воду, пустеля не оживе сама по собі. Потрібна ще й енергія-для систем зрошення, для селищ і міст, для електрифікованих залізниць. Енергію дасть та сама вода, і тому всі пов’язані з нею проекти «це водночас проекти будівництва гідроелектростанцій, здебільшого не однієї, а цілих каскадів.
Так чи інакше, а будь-який задум перетворення природи пов’язаний насамперед з необхідністю вибрати й перемістити величезні маси ґрунту. Земляні роботи виражатимуться в мільйонах, мільярдах, ба навіть у трильйонах кубометрів вийнятої та укладеної землі.
А втім, можна заперечити, що будівельникам давнини теж доводилося мати справу з досить солідними цифрами. Навіть, скажімо, таке не дуже велике будівництво, як залізниця від Москви до Петербурга «це сто мільйонів кубічних метрів землі. Сто мільйонів «за вісім років! І тільки за допомогою лопати й тачки.
Ось інший приклад «з недалекого минулого. Асуанська гребля за обсягом дорівнює сімнадцяти Хеопсовим пірамідам. Вона одна з найбільших у світі. Пропускна здатність на добу-двісті мільйонів кубометрів води. Будівництво гідровузла «до повної здачі в експлуатацію «займе загалом десять років. Яка величезна різниця в масштабах і темпах.
Приблизно століття відділяє ці дві будови: Асуанської греблі та залізниці Москва «Петербург. Замість тачки й лопати з’явився крокуючий екскаватор. Один з найдосконаліших його зразків «роторний. Він розпушує землю і безперервно транспортером подає її куди слід. Екіпаж екскаватора «всього п’ять чоловік, а працює він за двадцять тисяч землекопів.
Але й цього вже стає замало. В задумах інженерів «ще потужніші землерийні машини. Те, на що колись витрачали роки, вони виконуватимуть за кілька місяців, а можливо й тижнів. Панамський канал збудовано за тридцять п’ять років. Конструктори передбачають створити екскаватор, який сам прокладав би такий канал протягом чотирьох років. А йому доведеться вийняти понад двісті мільйонів кубометрів ґрунту!
Прибрати цей ґрунт допоможуть повітряно-реактивні установки. Вихлопний струмінь здатний перекинути кілька тисяч кубометрів землі за годину. Він замінить десятки самоскидів. Ця ж установка може копати канави чи траншеї для труб у найтвердішому ґрунті.
Земляні роботи. На них витрачають роки, місяці, тижні… А чи не можна замінити ці терміни секундами? Фантастика? Ні, на це. спроможний вибух.
Зрозуміло, вибухи бувають різні. Трапляється, що за якусь мить заряд перетворюється на газ, тиск підскакує до сотень тисяч атмосфер, а температура «до кількохсот тисяч градусів. Утворюється ударна хвиля. Рухаючись зі швидкістю звуку, вона знищує на своєму шляху геть усе.
Такий вибух, звичайно, нічого не збудує. Він здатний лише руйнувати. Але можна зробити так, щоб газові частинки рухались не хаотично, а впорядковано, спрямувавши їх в один бік. Швидкість їхня величезна, часом «десятки кілометрів на секунду.
Цим вибухом можна керувати: вийняти за його допомогою ґрунт і укласти де слід, гарненько ущільнити насип тощо. Він здолає найтвердішу породу.
Мирні вибухи вже не раз перекидали з місця на місце сотні тисяч кубометрів землі, допомагаючи зводити греблі, змінювати та поглиблювати річища, морське дно. При перетворенні планети на їхню долю випаде ще більше всякої роботи. Вони прокладатимуть тунелі та канали в горах, засипатимуть болота, розчищатимуть нові шляхи для річок…
А впорядковуючи ріки, інженер залучить на допомогу… воду. Тут працюватиме землесосний снаряд. Спочатку фреза розпушить ґрунт, як це вона робить на роторному екскаваторі; тільки там на фрезерному колесі закріплено ківш, а тут на рухомій рамі «ножі, різаки. Потім ґрунт змішують із водою і розчин перекачують по трубах туди, де намивають дамбу чи перемичку. Вода відходить, а земля осідає і ущільнюється так, що не поступиться нічим перед твердою, злежаною породою.