Вже збудовано й батискафи «надглибинні судна. Вони занурюються все глибше і глибше: 3 150… 4 050… 5 870… 7 300 метрів… 1960 року було поставлено абсолютний рекорд-10 919 метрів. Батискаф опустився на дно найглибшої западини «Маріанської.
Світовий флот батискафів дуже невеликий «усього кілька кораблів. А басейн планети неосяжний, водяна товща і дно його багато в чому загадкові.
Звичайні підводні човни спускаються не нижче кількох сот метрів, пересічна ж глибина Світового океану-пересічна! «чотири кілометри. Глибоководних западин, що дуже цікавлять науку, «вісімнадцять. Вони завглибшки не чотири кілометри, а далеко більше.
Кілька батискафів «на три чверті поверхні земної кулі, що вкрита водою, не так вже й багато!
Попереду «нові й нові спуски, плавання побіля дна в різних районах Світового океану. Попереду «постійні пасажирські рейси під водою та перевезення вантажів. Хіба не звабно, наприклад, налагодити сполучення на підводних лайнерах під кригою Центрального арктичного басейну? Чи перевозити нафту підводними атомоходами, що не бояться ніякого шторму?
Щоб спускатись усе глибше і глибше, щоб досліджувати та освоювати «водяний космос», потрібні нові, до того ж досконаліші глибинні машини.
Насамперед знадобиться, очевидно, якийсь супербатискаф чи підводний човен з максимальною глибиною занурення до кількох кілометрів, а також кораблі, здатні перевозити пасажирів і вантажі під хвилями Океану так само, як це роблять тепер надводні судна. І, звичайно, скафандри «не панцири, що сковують рухи, а справжня одіж підкорювачів океанського дна: міцна і зручна для роботи. Потрібні будуть, окрім того, різні апарати для прибережної смуги та берегової обмілини.
Кібернетика дасть змогу створити високодосконалі, самокеровані машини. Можна побудувати, наприклад, самохідну батисферу на гусеницях, яка пройде заданим їй маршрутом, проведе спостереження, зробить вимірювання, назбирає зразків.
Вже давно інженери замислювались над проектами таких батисфер. Адже на дні не всюди ущелини та гори, є й широкі рівнини. По них цілком можна пересуватися на гусеницях. Було запроектовано самохідні гусеничні машини навіть для подорожей по зборозненій тріщинами поверхні Місяця, ну, а про рівні ділянки морського дна вже нічого й говорити.
Підводний танк-батисферу спустять із судна на дно, відчеплять від троса, і він мандруватиме доти, доки не вичерпає запас кисню. Тоді повернеться до своєї плавучої бази. Такий танк потрібен морським геологам-розвідникам для пошуків нафти в прибережних районах дна. Він допоможе знайти й підняти затонулі кораблі.
Та чи зуміє самохідна батисфера пересуватися по дну далеко від берегів у відкритому морі? Там теж потрібно розвідувати поклади надр, шукати загиблі кораблі. Якщо дозволить міцність металу, якщо з’являться потужні, але легкі джерела енергії «можливо, атомні, «глибоководні танки вийдуть на простори невидимого континенту.
Скрізь, де не може пройти людина, вона посилає тепер автомати. Сконструйовано, наприклад, такий автоматичний підводний розвідник. Це гусеничний всюдихід, обладнаний до того ж ротором на зразок гелікоптера, щоб перескакувати через ущелини та скелі. Телеоко дасть змогу обдивлятися дно, механічна рука «брати зразки, монтувати бурову установку та виконувати іншу роботу.
Одначе ця машина має істотний недолік: вона зв’язана з берегом електрокабелем, що подає до моторів струм, і дротами, по яких надходить Інформація.
Самохідна батисфера орієнтуватиметься зразу: її прилади будуть інформувати лічильно-обчислювальний пристрій про навколишній світ, а пристрій, в свою чергу, подаватиме потрібні сигнали-команди автоштурманові. Автоматичні зйомочні камери зафіксують усе побачене на магнітній плівці.
Одне слово, як і корабель-супутник, підводна лабораторія виконає накреслену для неї програму і повернеться на поверхню.
Очевидно, автоматичне керування матимуть невеликі підводні човни, що плавають поблизу берегів, а також підводний рибальський флот.
Інженери пропонують ще одну батисферу-автомат «для вивчення глибинних шарів океану. Вона матиме мікрофони й магнітофон для запису морського шуму та «голосів» глибинних мешканців; реєстратори швидкості течій, температури, солоності, радіоактивності води та інших даних, що цікавлять учених. За ввімкнення та вимкнення приладів відповідатиме спеціальний, теж автоматичний, пристрій.