Людину, зрозуміло, не порівняти з мікробами, та чому б не спробувати проникнути в цю таємницю природного радіаційного захисту? Можливо, природа підкаже біології нові шляхи до захисту людини від опромінювання.
Поки що на допомогу приходять хімія й техніка. Хімія створює захисні препарати, техніка в союзі з хімією «захисні екрани та одяг для космонавтів, учених, інженерів і робітників «атомників.
І все ж таки не можна працювати в безпосередній близькості до реактора і брати до рук матеріали, що розщеплюються. Замінити людську руку на механічну «таке напрошується рішення.
Металева «клешня» з гнучкими пальцями здатна виконувати навіть найскладніші дії. Вона бере пробірки, наповнює колби, навіть запалює сірники! Гнучкістю та рухливістю металеві пальці не поступаються перед людськими. Тому й користуються механічною рукою ««маніпулятором» там, куди людині вхід заборонено.
Тут сказано «механічна» рука, бо вона механічно повторює всі рухи людської. По суті, це система важелів.
А ось інша система, що не має такого механізму. Людині варто подумати, уявити собі, як повернулася б її рука, як поворухнулися б пальці, як би вона стислась у кулак. І штучна рука «вже не механічна, а біоелектрична «втілить думку в дію: зігнеться, поворушить пальцями, стисне їх у кулак.
Кожний працюючий орган виробляє струми. їх можна вловити і записати на стрічці у вигляді кривої. Біоструми мозку розкажуть про те, спить людина чи ні, відпочиває чи працює. Струми мозку існують! Звідси висновок: повинні бути й біологічні електромагнітні поля, адже електричний струм і магнетизм невіддільні.
Тут ми, відверто кажучи, забігли наперед. А ось, ґрунтуючись на твердо встановлених фактах, можна сказати: живий організм «своєрідна електростанція. Генератори в ньому розкидані всюди. Одні з них «у м’язах, і будь-яке скорочення м’язових волокон негайно викликає струм. Цей струм, звісно, надто малий, всього незначні частки вата. Але його зміни точно відображають те, що відбувається з м’язом, який одержав від мозку по нервах відповідний наказ.
Вловити електричні коливання, хоча б і найслабкіші, наші прилади можуть. Вони можуть також підсилити струм. Тепер стає зрозуміло, як обладнати біоруку. Датчики «знімуть» з людської руки струм, що виникає під час її руху. Струм буде спрямований до підсилювачів, потім «до перетворювачів, котрі з великої кількості біострумів виділяють саме ті, що нам потрібні. Звідси остаточно сформований керований сигнал надійде у гідропривід і змусить поршень переміститися. А той, у свою чергу, змусить пальці біоруки виконувати рухи, що повторюють рухи живих пальців живої руки.
Нічого не слід пересувати, нічим не треба маніпулювати, а лише в думці уявити собі, що І як має статися. І десь, можливо навіть дуже й дуже далеко, за прийнятим радіосигналом, усе це буде точно виконано.
Такі перспективи. А сьогодні інженери створюють протези, здатні хоч і не цілком, однак багато в чому замінити людині втрачену руку. Сьогодні створюють біоруки-підсилювачі. Вони можуть у кілька разів збільшити м’язову силу людини. Така серводюдина («серво» «допоміжний) буде силачем і чудовим бігуном. Він зміг би також привести в дію м’язоліт.
Так, почавши з майбутнього, ми через сучасне знову повернулися до нього. Людина на крилах «це мрія, а здійснити її допоможе біоніка «наука, яка щойно народилася. Ледь з’явившись на світ, вона зразу ж зробила відкриття там, де раніше не бачили нічого цікавого.
Варто згадати «лише самих видів комах у природі понад півмільйона, а морських тварин «сотні тисяч. Скільки ж несподіванок чекає на нас! Адже людина познайомилась поки що тільки з небагатьма представниками тваринного світу!
Знаменно, що інженер негайно став навчатися в природи. Він удосконалює свої машини і прилади, але він створює й нові.
Він проектує підземохід, маючи перед очима приклад крота. Він будує снігохід, спостерігаючи пінгвіна, котрий відштовхується від снігу ластами. Він створює паливні елементи, подібні до природних біохімічних, в яких працюють бактерії чи водорості. Який же простір відкриється перед ним, коли біоніка розгадає таємниці живих приладів і механізмів! Про що б він міг тоді помріяти?
У своїх мріях він продовжить насамперед подорож у світ малих величин «туди, де без приставки «мілі» та «мікро» не обійтись. Скориставшись прикладом надгострих органів чуття, які має в своєму розпорядженні природа, він створить прилади, що значно перевершують сучасні.