От-от мало світати. Та нещасні жалюгідні п'янички й досі тиснулись у яскраво освітлених дверях. Радісно зойкнувши, старий пропхався досередини і, знову відродившись на обличчі, став знічев'я тинятися між людей. Правда, недовго: хазяїн уже закривався, і всі посунули до виходу. На обличчі, за яким я так настирливо стежив, відбилося щось вагоміше за розпуку. Однак він, і на мить не загаявшись, мов шалений, кинувся до осереддя могутнього Лондона. Він промчав неабияку відстань, і я, цілком спантеличений, проте несхибний у рішенні не припиняти спостережень, що так заінтригували мене, не відставав від нього. Незабаром зійшло сонце, і коли ми знову підійшли до готелю на вулиці Д., то опинилися в такій же густій людській юрбі, як і вчора ввечері. І хоч людей ставало дедалі більше, я ще довго не відставав від свого незнайомця. Але він, як і вчора, безцільно ходив туди-сюди, штовхаючись у юрбі цілий день. Коли й цей день став хилитися до вечора, я відчув смертельну втому і підійшов до цього волоцюги впритул. Я подивився йому прямо в лице, але він навіть не помітив мене – занурившись у себе, простував своєю дорогою. Я зупинивсь і замислився. «Цей старий, – подумалось мені, – уособлення найстрашнішого злочину. Він не може бути наодинці. Він – людина юрби. За ним марно стежити, бо ні про нього, ні про його вчинки я так і не знатиму. Навіть найлихіше серце – книга грубша за «Hortulus Animae»,* і, мабуть, одним з божих благословень є те, що «es lasst sich nicht lesen».[5]
Примітки
Лабрюйєр Жан (1645-1696) – французький письменник, сатирик. Цитату наведено з його моралізаторської книги «Характери, або Звичаї цього віку».
Лукіан (бл. 120-190) – давньогрецький письменник, сатирик, писав про цю статую у своєму діалозі «Зображення».
Тертулліан Квінт Септимій Флоренс (бл. 160-222?) – християнський письменник-богослов.
Ретц Моріц (1779-1857) – німецький художник, живописець і графік. Ілюстрував «Фауста» Гете, створив вдалий образ Мефістофеля.
«Hortulus Animae» – «Садочок душі» (латин.) – книга Йоганна Грюнінгера (1450-1530), страсбурзького друкаря.