Чому ти відразу не скажеш
Що саме?
Що хочеш знову до мене прийти
Але ж!
Я не дам тобі сказати цього
Бачиш
Щоб ти далі лишалася в грі
Я не хочу жодної гри
Але без гри це все неможливо
Через Івана, якому потрібна гра, та задля неї я також вивчила групу лайливих висловлювань. Перший образливий вислів ще дуже злякав мене, та тепер я стала мало що не хворобливо залежна й чекаю цих лайок, бо, коли Іван починає сваритися, для мене це добрий знак.
Ти, мала стерво, та ти, а то хто ж?
Ти завжди переконаєш мене у чому завгодно, так, саме ти
То ж правда, посмійся, посмійся
Облиш цей крижаний погляд
Les hommes sont des cochons[159]
Хіба що настільки ти розумієш французьку
Les femmes aiment les cochons[160]
Я розмовляю з тобою, як хочу
Ти, мерзото мала
Ти ж робиш зі мною усе, що захочеш
Ні, не відучувати треба тебе, а радше доучувати
Ти надто дурна, ти нічого не тямиш
Маєш стати великою стервою
От було б гарно, найбільшою за усі часи
Так, я хочу цього, звичайно, а чому б ні?
Маєш стати тепер зовсім іншою
З таким-то талантом, так, маєш його, звичайно
Ти ж відьма, скористайся цим врешті-решт
Вони тебе зовсім розбестили
Так, саме нею ти є, не варто боятися кожного слова
Ти що, не зрозуміла закону?
Свої лайки Іван вимовляє сам, з моїх уст він не чує жодної відповіді, тільки вигуки, а найчастіше: «Що ти, Іване!», — це звучить вже не так серйозно, як напочатку.