«Коли ґой просить жида свiдчити у судi проти жида, то заборонено жидовi свiдчити. Але коли проти ґоя то дозволено» (Чожен Гамiцпат 28, 34, 4).
«Жид не зобов’язаний додержуватися моралi щодо ґоїв. Жид може порушити мораль, якщо це корисно для нього чи жидам взагалi» (Чожен Гамiцпат 348).
«Завжди дозволено вбити того, хто доносить на жида, навiть перед тим, як донiс» (Чожем Гамiцпат 248).
«Заборонено вiдкривати таємнi жидiвськi закони. Хто таке зробив би, то повинився б так, нiби зруйнував увесь свiт» (Єктут Чадаш 171, 33).
«Жид може мати статевi стосунки з не жидiвкою, але не смiє брати шлюбу з нею» (Ґад Шас).
«Дозволено зґвалтувати понад трьохрiчну не жидiвку» (Абгода Зара 37-А).
«Якщо ґої вимагають у жида розтлумачити якусь частину жидiвських святих книг, то вiн мусить розтлумачити неправдиво. Порушника цього наказу треба скарати смертю» (Книга Давида 37).
«Шлюб помiж ґоями не має законної сили, тому статевi стосунки мiж ними є такi самi, як у худоби, а їхнi дiти не є людськими iстотами» (Аруч Iоре 269).
«Християни є поганцями. Жиди не смiють спiлкуватися з ними» (Гiлхот Маахалот 8).
«Намовляйте християн мати статевi стосунки з тваринами» (Шабат 145-б).
«Спiлкуючись із християнами, чиста жидiвка забруднюється» (Iоре Деа 198, 48).
«Не провинився в убивствi той, хто вбив християнина» (Макот 7-б).
«Християни — це бруднi тварюки» (Кетубот 110-б).
«Шлюби християн з жидами є незаконнi, недiйснi» (Ебен Гаєзар 44, 8).
«Християнськi дiти — це дiти Євиного гада» (Зогар 1, 28-б).
«Християнськi церкви — це поганськi капища» (Абгода Зара 78).
«Усi ґоївськi душi будуть у пеклi» (Рош Гашана 17-а).
«Жиди не смiють слухати церковних пiсень анi дивитися на образи» (Iоре Деа 143, 15).
«Всi християнськi книги треба спалити» (Шабат 116-а).
«Християнськi свята — це днi нещастя» (Абгода Зара 2-а).
«Забороняється жидам святкувати Рiздво та Великдень» (Гiлкот Акум 9-ц).
«Всi жиди мають ангельську гiднiсть» (Чулiн 91-б).
«Ударити жида — це дати поличника Боговi» (Санґедрiн 58-б).
«Жид не смiє звертатися до християнського суду чи християнських законiв» (Чошен Гам 26, 1).
«Християнин не може бути свiдком у жидiвському судi» (Чошен Гам 34, 19).
«Уникайте їсти разом з християнами» (Iоре Деа 112, 1).
«Не пийте молока, що його надоїв християнин» (Абгода Зара 35-б).
«Нiколи не переймайте християнських звичаїв, навiть зачiски волосся» (Iоре Деа 120, 1).
«Вино, що його доторкнувся християнин, треба вилити геть» (Абгоур Зара 72-б).
«Уникайте християнських лiкарiв» (Iоре Деа 155, 1).
«Посуд, куплений у християнина, треба добре вимити» (Iоре Деа 120, 1).
«Уникайте християнських голярiв, стрижiїв» (Iоре Деа 156, 1).
«Уникайте християнських повитух» (Абгода Зара 26-а).
«Три днi перед християнськими святами уникай стосункiв з християнами» (Абгода Зара 2-а).
«Нiколи не хвали християн» (Абгода Зара 20-а).
«На християнськi свята треба дивитися як на поганськi» (Абгода Зара 78-ц).
«Давайте подарунки християнам лише тодi, коли вони не побожнi» (Гiлкот Акум 9, 2).
«Той, хто зробив щось доброго християнам, нiколи не воскресне» (Абгода Зара 1, 25-б).
«Згадуйте християнськi набоженськi речi з презирством, зневажливо» (Iоре Деа 148, 15).
«Подарунки християнам забороняються» (Iоре Деа 151, 11).
«Забороняється навчати християн якогось ремесла» (Iоре Деа 154, 2).
«Не повертай християниновi грошей, якщо вiн помилково переплатив» (Чошен Гам 183, 7).
«Не вiддавай знайдену християнську рiч» (Чошен Гам 226, 1).
«Дозволяється обдурювати християн, навiть присягаючись» (Бабга Кама 113-б).
«Дозволяється вживати необмежене лихварство щодо християн» (Iоре Деа 159, 1).
«Дозволяється брехати i кривоприсягати, щоби засудити християнина» (Бабга Кама 113-а).
«Не є блюзнiрством присягатися iменем Бога, брешучи християнам» (Бабга Кама 113-б).
«Жид може кривоприсягати в християнських судах, перекручуючи змiст слiв» (Шабоут Гаґ 6-д).
«Жид мусить завжди обдурювати християн» (Зогар 1, 160-а).
«Не вилiкуй християнина, хiба тим зробиш ворога жидiвства» (Iоре Деа 158, 1).
«Не рятуй християн вiд смертi» (Гiлхот Акум 10, 1).
«Жидiв-зрадникiв треба вбивати» (Абгода Зара 26-б).
«Вихрещених жидiв треба карати смертю» (Гiлхот Акум 10, 2).
«Убивай жидiвських зрадникiв, що беруть участь у християнських обрядах» (Iоре Деа 158, 2).
«Тих, що не вiрить в Тору, треба вбивати» (Чошен Гам 425, 5).
«Християн треба вигублювати всiма способами, бо вони поганцi» (Зогар 1, 25-а).
«Полон жидiв скiнчиться тодi, коли умре останнiй цар на землi» (Зогар 11, 19-а).
«Iзраїль визволиться тодi, коли зруйнується Рим» (Обадаiм 2).
«Дозволяється безкарно вбити навiть жидiвського приятеля ґоя» (Абгода Зара 26-б).
«Вигуба всiх християн є найбiльшою жертвою Боговi» (Зогар 11, 43-а).
Талмуд учить, що Бог є Творцем i Опiкуном не всiх народiв, а лишень одного народу — жидiвського. Вчить, що Бог є ворогом усiх народiв, а любить лише жидiвський народ. Талмуд учить, що Бог не визнає за iншими народами людських прав i пошле їм цiлковиту поразку, щоб жидiвський народ забрав усе їхнє майно i панував над ними.
Жиди запекло боролися проти перекладу Бiблiї на iншi мови. Коли ж з’явився у третьому сторiччi до нашої ери переклад грецькою мовою, то жидiвський провiд проголосив це великим жидiвським нещастям, тому заповiв пiст у всiй Палестинi.
Жиди пишуть самі про себе таке: «Нiколи, за жодних обставин жиди не будуть приятелями християн чи мусульман, аж доки не засiяє в усьому свiтi свiтло жидiвської вiри, цiєї єдиної, розумної релiгiї. Розпорошенi помiж iншими народами, ворожими до наших прав, ми, жиди, бажаємо насамперед залишитися незмiнними жидами. Наше громадянство — це вiра наших предкiв. Жодного iншого громадянства ми, жиди, не визнаємо. Ми, жиди, живемо на чужих землях i не хочемо турбуватися справами чужими, коли вони не загрожують нашим, жидiвським. Жидiвськi iдеї та iдеали мусять колись запанувати в усьому свiтi».
«Жиди! Куди б не закинула вас доля, розкиданих по всьому свiту, завжди майте себе за члена народу, обраного Богом. Усвiдомлюйте, що вашим патрiотизмом є лише вiра ваших предкiв. Визнавайте, що в якiй би державi ви не жили, яке б громадянство ви не мали, ви, жиди, належите до одного лише народу — народу жидiвського. Наша жидiвська справа велика i свята. Її перемога — певна. Сiтка, що її жидiвство закинуло на увесь свiт, щоденно захоплює ще бiльшi простори, здiйснення пророцтв святих наших книг щоденно наближається. Недовго вже чекати, коли Єрусалим стане храмом усiх народiв, i жидiвський прапор замайорить на всiх землях. Будьмо готовi. Наша сила величезна. Вчiться її вживати задля перемоги нашої справи. Не бiйтесь нiчого i нiкого. Недалекий вже той день, коли всi багатства свiту стануть власнiстю дiтей Iзраїля».
Iнший жид пише: «Жиди є пани над панами, бо мають у своїх руках золото всього свiту».
Ще iнший каже: «Народнiсть (нацiональнiсть) визначає кров, а не вiра чи мiсце народження. Особа жидiвської кровi лишиться насамперед жидом, хоч би й змiнила вiру чи паспорт. Думка, що, мовляв, жидiвство є така ж релiгiя, як i католицизм чи протестанство, є помилкова. Нiхто не повiрить, що вихрещений жид перестав бути жидом. Його кров, вдача, спосiб думання не змiняться вiд змiни вiри».
Сiонiстський провiдник каже: «Жидiв зобов’язують лише жидiвськi закони. Жиди мають свої власнi суди (Бетс Дiн). Накинутi нам, жидам, закони ми вважаємо за утиск i тому не зобов’язанi їх дотримуватися. Ми, жиди, створили своє власне право i господарче об’єднання. Ми, жиди, побудували високу, непролазну стiну, яка вiдокремлює нас вiд решти нежидiвського свiту. За цiєю стiною панує жидiвська держава».
Усi жидiвськi школи в усьому свiтi виховують у своїх школярiв гострий, жидiвський шовiнiзм. Вони навчають школярiв бути насамперед жидом, а потiм кимось iншим. Навчають шанувати насамперед все жидiвське, а до нежидiвського ставитися з презирством. Навчають ставити жидiвськi потреби далеко вище за всi iншi; вiрнiсть жидiвству — понад усе.