«…Збочене, уведене в оману самовладною догмою, зв’язане сектантською вiрою, роздерте шаленою єрессю, заворожене настирливою схизмою, задурманене захопленням, заплутане суперечними «правдами», скалiчене видуманими «таємницями», пригноблене вагою «грiха» i страхом, зродженим його власною уявою, — нещасне людство позбавлене цими «страхiттями» свого єдиного захисту i своєї єдиної основи боротися, своєї здатностi думати i своєї природної спроможностi задовольняти свої природнi потреби — бореться проти цих примарних, накинутих на самих себе тягарiв. Наслiдками є розчарування, розбиття надiй, нервознiсть, нездатнiсть насолоджуватися життям, нездатнiсть ясно думати, нездатнiсть зробити свiт, вартий щасливого життя».
Такими пiднесеними i пустими словами-личинами мафiознi шестиколонники-психополiтики приховують свою справжню мету — зробити з вiльної людини, що має ДУШУ, безвiльного, бездумного, бездушного, механiчного виконавця наказiв свiтового мафiозного надуряду.
Уряд США вже проектує побудувати в Алясцi смертельнi табори та божевiльнi. Парламент ухвалив закон про лiкування розумових хвороб. Патрiотичне товариство «Комiсiя американського прапора» проголосило: «Пригадаймо, що закони США не дозволять посадити когось до божевiльнi, не довiвши судово його божевiльностi. Пiд поняттям «божевiльний» цiлковито ясно розумiється людина, яка своїми вчинками чи словами виявляє свою нездатнiсть спiвжити серед людей, отже, небезпечна для свого життя i життя iнших людей. У новому ж законi слово «божевiльний» замiнено на «розумово хворий» i пояснено, що «розумово хворий» є той, хто має якусь психiчну чи iншу хворобу, яка ушкоджує його розум, а також i той, хто взагалi бевзь, пришелепа, несповна розуму».
Це нове визначення поняття «божевiльний» викликає велику тривогу у тих, хто знає напрям думання теперiшнiх психологiв, психiатрiв. Наприклад, вони мають побожнiсть за симптом пiвбожевiлля. Наприклад, у Лос-Анджелесі патрiоти подали до ООН письмовий протест проти пропаганди безбожництва та глуму з патрiотизму, що її провадить у школах США лiтература, видана ЮНЕСКО. Всi мафiознi часописи назвали тих патрiотiв «божевiльними сновидами». Шкiльнi книжки, що їх видала ЮНЕСКО, вчать учнiв, що їхнi батьки, якi вiрять у Бога, є несповна розуму, а тi батьки, якi проти шлюбу бiлих з неграми, є скаженими фанатиками, отже, розумово хворi — за визначенням нового закону.
Суддя Верховного Суду США Дж. Кал у своїй промовi казав 1.05.1956 р.: «Пункт 104-тий закону про розумове уздоровлення фактично заперечує демократичнi закони США, отже, є неконституцiйний. Цей пункт переписано — буква у букву — із законiв деспотичних держав. Вiн дає право урядовцевi запроторити людину до божевiльнi на перевiрку її розуму, хоч той урядовець лише пiдозрiває, а не знає, що та людина божевiльна. Цей пункт фактично заперечує тi пункти Конституцiї США, якi забезпечують громадянам особистi права та свободи. Таке заперечення особистих прав громадянина властиве лише деспотичним державам». Цей 104-тий пункт: 1) дозволяє ув’язнювати людей без слiдства; 2) не вимагає докладно висловленого, заприсяженого обвинувачення, що обосновує ув’язнення; 3) дозволяє ув’язнювати без судового дозволу; 4) не дозволяє родинному лiкаревi оглянути, дослiдити стан розумового здоров’я ув’язненого; 5) не вимагає жодного лiкарського дослiдження ув’язненого перед ув’язненням; 6) не дозволяє судити ув’язненого. Отже, робиться все, чого вимагали мафiознi психополiтики.
Мафiознi психополiтики вже використовують цей закон. Наприклад, губернатор штату Огайо казав Сенатськiй слiдчiй комiсiї, що вiн сам дослiдив, як у його штатi тримають у божевiльнях без жодного суду понад 4.500 НЕбожевiльних людей.
Найяскравiшим прикладом цього є справа генерала Е. Уокера.
У вiйську США, що стояло у переможенiй Нiмеччинi, провадилася полiтична освiта пiд назвою «Про-Блю» (За Блакить). Вона велася пiд кличем i за засадою «Бог i Батькiвщина», тобто змiцнювала побожнiсть i патрiотизм воякiв. Керiвником i душею тої освiти був генерал Едвiн Уокер. Вiн заборонив поширювати у пiдлеглому йому вiйську комунiстичну i шестиколонну лiтературу та пропаганду. Новий президент Дж. Кеннедi наказав 31.05.1961 р. припинити ту «Про-Блю» освiту. Вояки 24-ої американської дивiзiї в Нiмеччинi написали листа членовi Парламенту Д. Елфордовi, в якому пишуть: «День 31.05. 1961 р. буде записаний у московському календарi як день московської великої перемоги». Вiйськове Мiнiстерство офiцiйно в наказi проголосило генераловi Е. Уокеровi догану.[52] Е. Уокер покинув вiйсько без пенсiї.
Сенатор С. Тормонд гостро запротестував у Сенатi проти заборони освiти «Про-Блю» i проти покарання Е. Уокера. Його пiдтримали сенатори: К. Мундт, С. Брiджес, К. Кiртiс, Б. Ґолдуотер, Д. Мiллер, Д. Тавер. На цю тему сенатор С. Тормонд промовляв кiлька разiв у Сенатi, i хоч там було тодi повно журналiстiв, у часописах США не з’явилося жодного слова з його промов на цю тему. Лише маленький Нью-Йоркський часопис «Дзi Бруклiн Таблет» подав частину промов С. Тормонда.
Повернувшись до США, генерал Е. Уокер розпочав розкривати мафiозi в урядi США та їхню зраду. Спершу мафiя пробувала таємно вбити його, але куля пролетiла у двох сантиметрах вiд його голови. Не вбила. Слiдство про це мафiя не дозволила провадити. Тодi наказом з Вашинґтона 1.10.1962 р. варта штату Мiссiсiпi таємно ув’язнила Е. Уокера без жодного пояснення, слiдства чи суду. Щоб не дати генераловi жодної можливостi захиститися, виправдатися, щоби це незаконне схоплення лишилося таємницею, мафiя не дозволила йому нiкого бачити, нiкому не писати, анi телефонувати. На щастя, генераловi товаришив його приятель. Вiн зателефонував генераловому братовi. За законами США кожний ув’язнений має право просити прокурора випустити його з в’язницi пiд грошову запоруку — що не втече. Тож генералiв брат таку запоруку заклав. Щоб не випустити генерала зi своїх рук, мафiя вимагала надзвичайно великої запоруки — 100.000 готiвкою чи 200.000 майном. Це у десять разiв бiльше як звичайно. Генералiв брат знайшов стiльки грошей запоруки, але мiсцевi урядовцi, за наказом iз Вашинґтона, всiлякими шахрайствами вiдтягали оформлення тої запоруки. За законом США не можна випускати на запоруку розумово хворого. Тож найвищий урядовий лiкар у Вашинґтонi др. Ч. Смiт прислав телеграму до звинувача штату Мiссiсiпi, яка визнає Е. Уокера розумово хворим. Той др. Ч. Смiт нiколи не бачив генерала Е. Уокера, нiколи не дослiджував стану його розуму. Отже, з Вашинґтона прийшов телеграфiчний наказ негайно перевести Е. Уокера лiтаком до божевiльнi у штатi Мiссурi. Та намiр мафiї вбити Е. Уокера не вдався, бо генералiв брат повiдомив про ув’язнення в божевiльню здорового брата мiсцеву немафiозну радiомережу, яка проголосила все на радiо. Судовий лiкар розумових хвороб (не психополiтик) визнав Е. Уокера цiлковито здоровим розумово, i суд звiльнив генерала. Але про це анi великi часописи, анi великi радiомережi не повiдомляли, бо вони — у мафiозних руках.
Коли Мiнiстр оборони США Джем Форестол не захотiв 1949 року виконувати наказ мафiї, вона запроторила його до божевiльнi i там убила.
Колишнiй московський шпигун i комунiст В. Чемберс, покинувши комунiстiв, видав владi всю шпигунську мережу на чолi з правою рукою президента Ф. Рузвельта А. Гiсом. Мафiя запроторила його до божевiльнi.
Урядовець радiо «Вiльна Європа» Ф. Бартоломi вiдкрив московських шпигунiв у тому радiо. Мафiя запроторила його до божевiльнi.
Колишня комунiстка Е. Бентлi оприлюднила список комунiстiв, шпигунiв в урядi США. Її запроторили до божевiльнi.
Високу чиновницю, яка знала мафiознi таємницi, Марiю Джонс посадили до божевiльнi.
Ув’язнили у божевiльнi США патрiотiв, якi поборювали мафiю: Езра Паунда, Луцiлла Мiллера i не знати скiльки ще сотень, чи може тисяч здорових людей, активних ворогiв комунiзму, Московщини, мафiї.
VI. МАФІЯ В УРЯДІ США
[52]
Вiйськовим Мiнiстром був Роберт Мак-Намара, а заступником Мiнiстра — жид Адам Ярмолинський. Обидва — шестиколонники.