Якi американськi президенти, такi й їхнi уряди. Московщина не потребувала викрадати таємницi американської зброї, бо сам уряд США — мiнiстри та заступники мiнiстрiв — цiлком вiдкрито давали Московщинi тi таємницi. Наприклад, Московщина замовила 1955 року в США два далекосяжнi вiйськовi лiтаки. Московщина вимагала, щоби над виробом тих лiтакiв доглядали два москвини. Директор заводу не дозволив москвинам заходити на територiю заводу, бо там було чимало таємниць США. Уряд наказав йому пускати москвинiв на завод. А тi москвини змiнялися щомiсяця, так що 24 московських iнженера-шпигуна за рiк часу вiдкрили багато таємниць того заводу. Подiбних випадкiв було багато.
Президент Л. Джонсон, одержуючи «Орден Свободи», сказав: «США пiдтримують кожного борця за свободу i поборюватимуть кожного ворога свободи». А чому ж США не пiдтримали 1956 року мадярських борцiв за волю? Чому допомогли кубинському комунiстовi Ф. Кастро захопити владу? Чому допомогли китайським комунiстам захопити владу? Чому знищили борцiв за волю: корейського Сiнґама Рi та в’єтнамського Н. Дiємса? Чому до антикомунiстичних державних дiячiв уряд США, як i часописи та радiо, завжди ставився неприхильно, а часто i вороже, як, наприклад, до патрiотiв: китайського генерала Чанкайшi, корейських президента Сiнґмана Рi та генерала П. Чунґ-Гi, пакiстанського Аюб Хана, ямайського Олександра Бустамента, Британської Гвiани Форбеза Бурнама, катанзького Мойзе Томбе, фiлiппiнського президента Макапаґала, цейлонського Олiвера Ґунетiлека, лаоського генерала Носавана, пiвденнов’єтнамського президента Нґо Дiн Дiєма та панi Нґо Дiн Ну, йорданського короля Хусейна та багатьох iнших патрiотiв, ворогiв комунiстичної ДЕСПОТIЇ? А хiба США не знають про найжорстокiшу в усiй iсторiї людства ДЕСПОТIЮ, що називається «савєтская власть»? А про українцiв, борцiв за волю, отих невiдомих свiтовi тисяч петлюр, коновальцiв, чупринок, бандер — то й слухати НЕ ХОЧУТЬ.
Жодний з президентiв США i жодний з мiнiстрiв чи їх заступникiв у США нiколи не сказав, що Московщина (чи СРСР) є ворогом США. А багато з них нiколи не сказали, що комунiзм i комунiсти є ворогами США. I найбiльшою ОМАНОЮ нашого часу (фiговим листком) є думка, нiбито Вашинґтон i Москва є смертельнi вороги, бо, мовляв, Вашинґтон бореться за волю, а Москва — за рабство. А справдi ж вони обидва борються за владу у свiтовому диктаторському надурядi. Обидва дурять людей гарними, але оманними, брехливими гаслами.
Не шпигуни, але сам уряд США вислав 15.10.1944 р. до Москви одну з бiльших своїх таємниць — бомбовий прицiльник Нордена. Та ще й знавця пiслав, щоби той навчив москвинiв, як ним користуватися.
Виготовлення атомної бомби вимагає дорогих наукових хiмiчних приладiв. Уряд США послав подарунок Московщинi таких приладiв на 65 мiльйонiв доларiв. На будову заводу по випуску атомних бомб потрiбно багато мiдi. У США забракло мiдi, i уряд заборонив продаж мiдi будь-кому. Але мiнiстр Г. Гопкiнс, за згодою всього уряду, вислав Московщинi 254.923 тонн мiдi вартiстю 90 мiльйонiв доларiв. Уряд США вислав (безоплатно) Московщинi половину урану, хоч Америка ще не зробила своєї атомної бомби, на яку потрiбно багато урану. Уряд вислав 1942 року Московщинi лiтаками 834.000 фунтiв кадмiю вартiстю 761.472 доларiв, 13.440 фунтiв торiума вартiстю 22.848 доларiв, 11.912 фунтiв нiтрату тодiума. Послав алюмiнiйових труб для виробництва атомної енергiї вартiстю 13 мiльйонiв доларiв. За два роки (1942–44) США вислали до СРСР 1.305 дизелiв по 200 кiнських сил кожен вартiстю 30.745.947 доларiв. I не московськi шпигуни, а саме американськi мiнiстри та заступники мiнiстрiв пересилали до Москви американськими лiтаками фотовiдбитки таємних звiтiв, що їх посилав посол США в Москвi до Вашинґтона.
Державний скарбник Генрi Морґентау та його заступник Гарi Д. Уайт вислали 1945 року москвинам у Нiмеччинi матрицi доларiв США, три лiтаки таємного чорнила та паперу для друку доларiв. Москвини надрукували тих доларів на 8 мiльярдiв. Член Парламенту США Джесi Сомер та сенатор Стайлс Брiджес вимагали розслiдування i кари за цю державну зраду, але нiкого не покарано.
Мiнiстр закордонних справ СРСР В. Молотов просив уряд США по вiйні позичити 6 млрд. доларiв. Скарбник США Г. Морґентау радив президентовi Г. Труменовi позичити 10 мiльярдiв.
Неймовiрно швидкий вiйськово-технiчний розвиток СРСР по вiйнi 1939–45 рр. розбудував нiхто iнший, а лише уряд США.
По вiйнi 1939–45 рокiв аж до сьогодні Московщина щороку розбудовувала свої вiйськовi сили. А США почали 1965 року роззброюватися. Так, наприклад, США роззброїли ракетнi бази в Туреччинi, Iталiї, Англiї; закрили бази бомбардувальникiв в Англiї, Iспанiї, Морокко, Лiвiї, Ґуанi; зменшили на 50 % виробництво атомного спорядження; закинули плани випуску рухомих ракетних авiаносцiв; занедбали виробництво бактерiологiчної та хiмiчної зброї; припинили випуск бомбовозiв Б–58, Б–52, Б–47; забрали зi своїх авiаносцiв атомнi бомби; покинули Середземне море, лишивши свої авiаносцi на поталу Московщинi; передали охорону Панамського каналу панамському соцiалiстичному урядовi; роззброїли 20.000 кубинських патрiотiв у Флоридi.
Коли в Мадярщинi вибухло антикомунiстичне повстання 1956 року, то уряд США послав 2.11.1956 р. телеграму президентовi Югославiї Тiтовi: «Уряд США не ставиться прихильно до урядiв держав, що межують з СРСР, якщо тi уряди ставляться вороже до СРСР». Iншими словами — США повiдомили Московщину через Б. Тiто, що США НЕ пiдтримують мадярських революцiонерiв. I справдi, 36 годин пiзнiше московськi танки почали наступати на мадярських революцiонерiв. Три роки пiзнiше сам М. Хрущов признався у своїй промовi в Будапештi, що Московщина п’ять днiв вагалася, чи посилати своє вiйсько до Мадярщини. А послала аж тодi, коли дiзналася вiд Б. Тiто, що США не втручатимуться навiть дипломатично.
«Вiд 1917 року досi точиться в СРСР незрима вiйна мiж кремлiвськими можновладцями та жертвами їхньої деспотiї, США завжди були i є не лише нейтральними в тiй вiйнi, а й на боцi деспотiв».
США побудували в Мюнхенi дуже сильну радiостанцiю. Вона передає кiлькома мовами до СРСР американську пропаганду. На керiвникiв тої станцiї уряд США призначив москвинiв-емiгрантiв. Вони не дозволяли жодної антимосковської передачi. Наприклад, щоби показати свiтовi, що США бореться за волю всiх народiв, президент США проголосив «Тиждень поневолених народiв», щоб у тому тижнi пригадувати свiтовi про потребу визволити тi народи. У своїй вiдозвi президент назвав тi поневоленi народи, а мiж ними й Україну, Бiлорусь, Грузiю. Керiвники радіостанцiї «Визволення» нiчого не подали про це. Коли ж українцi в США запротестували, то радiо «Визволення» подало, але зi списку поневолених народiв викреслило Україну, Бiлорусь, Грузiю. Жоднi протести українцiв в урядi США не допомогли. Зрештою, щоб не дратувати Московщину навiть назвою станцiї, уряд США перейменував її з радiо «Визволення» на радiо «Свобода».
Тут буде до речi сказати про американську жалюгiдну пропаганду. Янкi думають, що москвини цiнять волю так, як американцi. Тим-то у своїй радiопропагандi янкi захвалюють волю i добробут у США, закликають москвинiв запровадити таку волю й у себе. Вони не знають, що москвини бояться волi, НЕ ХОЧУТЬ її, бо ж їхнiй iсторичний досвiд показав i довiв, що воля в Московщинi неухильно переходить у сваволю, у безлад i руїну держави. А жодний москвин не хоче розвалу московської iмперiї, а «савєтской» i поготiв, бо ж «савєтская» влада дала москвинам взагалi, а iнтелiгентам зокрема, тисячократно бiльше, нiж всi попереднi iмперськi влади. Всi москвини, а iнтелiгенти i поготiв, добре розумiють, що упадок «савєтской властi» був би катастрофою i для них. Так американська пропаганда замiсть послаблювати «савєтскую власть» — змiцнює її.
Не комунiст, але американський високий дипломат, та ще й колишнiй посол США до СРСР, Дж. Кенан писав: «Нема нiчого бiльше катастрофiчного за полiтику розбиття СРСР на незалежнi держави».
Уряд США привозив 1943 року своїми лiтаками з Москви до Риму iталiйських комунiстiв на чолi з П. Тольяттi i пхав їх до iталiйського уряду.
Головою урядової комiсiї, яка визначала, що саме можна продавати комунiстичним державам, був провiдний член КП США Вiльям Ремiнґтон, засуджений 1953 року за шпигунство на користь СРСР.