На вимогу Служби безпеки уряд звiльнив з посади керiвника атомної лабораторiї шестиколонника, комунолюба професора Джемса Опенгеймера. Президент Л. Джонсон наказав заплатити йому вiдшкодування 50.000 доларiв i нагородив його медаллю.
Верховний Прокурор США Роберт Кеннедi, брат президента, Кількаразово виступав на захист комунiстiв США. Вiн 11 рокiв не виконував ухвали Парламенту, яка зобов’язує членiв КП США подавати свої прiзвища й адреси полiцiї.[59]
Мiнiстр закордонних справ Д. Раск заборонив своїм урядовцям свiдчити у Сенатських слiдчих комiсiях, якi вишукували комунiстiв в урядi. У перший же рiк свого урядування Д. Раск поручився за 152 кандидати на високi посади в урядi, що їх Служба безпеки пiдозрiвала в невiрностi до США.
Вiйськовий заступник Мiнiстра жид Е. Каценбах заборонив 1961 року показувати у вiйську протикомунiстичний фiльм «Дiя знищення». Цей фiльм зроблений на матерiалах Сенатської слiдчої комiсiї. Вiн показував шпигунство та розкладницьку дiяльнiсть комунiстiв у США. Не знати чи уряд СРСР нагородив того американського заступника орденом Ленiна. Другий вiйськовий заступник Мiнiстра Джозеф Нарнi наказав 19.05.44 р. знищити архiв, що в ньому були документи про зрадникiв i комунiстiв у вiйську США.
Служба безпеки зловила московського шпигуна, американського дипломата Джона Сьорвiса на гарячому. Його звiльнили 1950 року з державної служби. Вiн поскаржився до Верховного Суду. Той суд, не розглядаючи справи, ухвалив повернути йому посаду, бо якась дрiбна формальнiсть була порушена. Вiн служив ще 9 рокiв. Вже зловлених на шпигунствi високих урядовцiв, як, наприклад, А. Гiс, Н. Вiт, Л. Пресман, Л. Кюрi та iнших уряд тримав на службi ще кiлька рокiв.
Голова Сенатської слiдчої комiсiї Дж. Маккартi знайшов у Вiйськовому Мiнiстерствi кiлькадесят пiдозрюваних у шпигунствi урядовцiв. Їх вигнано зi служби. По смертi Дж. Маккартi вигнанi урядовцi подали скаргу до Верховного Суду. Той суд не лише виправдав їх, але й ухвалив, щоб уряд прийняв їх назад на службу, заплативши вiдшкодування 75.000 доларiв кожному. В Сан-Францiско звiльнили зi служби професора, який вiдмовився вiдповiсти чи вiн комунiст чи нi. Верховний Суд визнав його звiльнення антиконституцiйним, тому унiверситет мусив прийняти його назад, заплативши 120.000 доларiв вiдшкодування.
Заступник Мiністра закордонних справ Чарлз Бовлез нiколи «не мав часу» вислухати стурбованих комунiстичними успiхами дипломатiв. Дуже важливi накази Мiнiстерства закордонних справ на користь комунiстiв не пiдписанi нiким.
Московський шпигун Валентин Ґубечев мав високу посаду в ООН. Чиновниця Мiнiстерства юстицiї жидiвка Юдiт Каплан передала йому багато важливих таємних документiв уряду США. Служба безпеки зловила В. Ґубечева на гарячому. Американський суд визнав його провину, але уряд США випустив його непокараним до СРСР.
Американська мафiя забила 1963 року руками тубiльцiв чинного ворога комунiстiв президента В’єтнаму Нґо Дiєма та мiнiстра Нґо Ну. Брат Н. Дiєма сховався там в американському монастирi. Посол США до В’єтнаму Г. Лодж забрав його до будинку посольства i видав комунiстам на страту. Президент Л. Джонсон не дозволив вдовi убитого президента Н. Дiєма приїхати до США, щоби вона не вiдкрила американцям правди.
Керiвник Вiддiлу СРСР у Мiнiстерствi закордонних справ Ралф Гвайт казав 1961 року у своїй промовi: «Москвини мають ту саму полiтичну мету, що й ми, американцi». А Мiнiстр флоту казав: «Якщо ми, американцi, не можемо намовити москвинiв прийняти нашу точку зору, то ми мусимо прийняти їхню, якщо хочемо вижити».
Сенатська слiдча комiсiя у своєму звiтi писала, що Мiнiстерство закордонних справ не видає вiз приятелям США не комунiстам, але видає вiдкритим ворогам США — комунiстам, хоч закон забороняє таким видавати. Щобiльше! Головi комунiстичного уряду Британської Ґвiнеї Ч. Яґановi це мiнiстерство зробило королiвське привiтання у Вашинґтонi i дало 200 мiльйонiв доларiв допомоги. Комунолюбного диктатора Алжиру Бен Бела, що пiдписав союз з Москвою i Пекiном, уряд США сам запросив приїхати до США. Президент Дж. Кеннедi вийшов йому назустрiч, щоби привiтати, а гармати вистрiлили 21 раз на його честь. На другий день цей самий Бен Бела цiлувався з комунiстичним диктатором Ф. Кастро на Кубi.
Мiнiстерство закордонних справ США одержувало вiд розвiдки багато безсумнiвних доводiв, що Ф. Кастро — комунiст. Тi повiдомлення мiнiстерство ховало, а розсилало своїм послам за кордоном дуже прихильнi до Ф. Кастро обiжники.
Москвини, американцi та англiйцi уклали на Ялтинськiй нарадi угоду видавати громадян СРСР, що опинилися поза його межами, назад до СРСР. У тiй угодi не було сказано, щоби повертати силомiць тих, хто не хоче повертатися. Але американцi та англiйцi повернули силомiць понад три мiльйони. Розумiючи ганебнiсть такої угоди, уряди Великобританiї й США не оприлюднили її навiть по вiйнi у збiрцi iсторичних документiв, хоч члени парламентiв вимагали цього.
Друга свiтова вiйна вигнала з рiдних осель у свiт за очi кiлька мiльйонiв людей. Щоб рятувати тих бездомних жертв вiйни вiд холоду, голоду, хвороб, США та iншi держави створили мiжнародну добродiйну установу «Допомогова та переселенська управа Органiзацiї Об’єднаних Нацiй». Та ДПУ не мала нiяких iнших завдань крiм рятування жертв вiйни. На керiвника ДПУ президент Г. Трумен призначив шестиколонника, москволюба, комунолюба, колишнього мера Нью-Йорка, жида Ф. Ля-Ґвардiю (а по ньому — ще гiршого, також жида, Г. Лемана). Вони наказували своїм пiдлеглим вишукувати в Нiмеччинi громадян СРСР i видавати їх московській вiйськовiй владi. Вони понабирали на службу до ДПУ тисячi комунiстiв та комунолюбiв, а тi робили дуже охоче i без наказу. Завдяки цим двом жидам (i ще двом у вiйськовому урядi США в Нiмеччинi Б. Ботенвiзеровi i М. Лавенталевi, одержали вiд Нiмеччини величезне вiдшкодування навiть i тi жиди, яких гiтлерiвцi НЕ грабували. Цi чотири жиди перевезли незаконно без дозволу уряду США з Європи до США десятки, якщо не сотнi тисяч жидiв.
Ми вже згадували, що уряд США призначив Г. Лемана вiйськовим губернатором подоланої Iталiї. Вiн американськими лiтаками привозив з Москви iталiйських комунiстiв i давав їм високi посади в iталiйському урядi. Вiн дуже допомiг розбудувати iталiйську комунiстичну партiю. До речi, вiн — мiльйонер, сенатор i полковник Генерального Штабу США.
США вже роблять першi кроки до свiтової наддержави i свiтового соцiалiстичного надуряду. Так, уряд США:
1) Заборонив своїм вiйськовикам критикувати iдею роззброєння.
2) Дуже зменшив самооборону штатiв, тобто мiлiцiю.
3) Припинив випуск бомбовозiв Б-70, Б-52, Б-58, не зважаючи на протести Генерального Штабу.
4) Вiддав Пiвнiчному Атлантичному Союзовi (НАТО) 5 з усiх 6 пiдводних човнiв «Полярiс».
5) Звiльнив з вiйська тих генералiв, якi не визнавали iдеї свiтового надуряду.
6) Наказав генералам виховувати воякiв у дусi взаємозалежностi i спiвжиття держав i народiв.
7) Намагається замиритися зi СРСР за ВСЯКУ цiну, поступаючись Московщинi щораз бiльше.
8) Президент Дж. Кеннедi у своїй промовi на святi Незалежностi вiдкрито намовляв вiдмовитися вiд державної незалежностi США на користь ООН.
Посол США у Москвi генерал Дж. Дiн пише: «Я був на багатьох московських учтах, московськi страви, горілка та урочистi тости за дружбу менi остогидли до нудоти. I по кожнiй учтi ми посилали Московщинi ще тисячу лiтакiв».
США подарували Московщинi 35.000 мотоциклiв, 415.000 телефонiв, 15.000.000 пар чобiт, 4.000.000 тон харчiв, 52.000 автомобiлiв. За вiйни США дали допомоги СРСР на 10,8 мiльярдiв доларiв, а по вiйнi — ще на 220 мiльйонiв доларiв.