Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»
2016
ISBN 978-617-12-1765-2 (FB2)
Жодну з частин даного видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва
Це видання публікується з дозволу
Aitken Alexander Associates Ltd. та The Van Lear Agency LLC
Перекладено за виданням:
Fowles J. The Magus: A Novel / John Fowles. — New York:
Little, Brown and Company, 1977. — 656 p.
Переклад з англійської Олега Короля
Книжку видано в рамках проекту «Вавилонська бібліотека» за підтримки юридичної компанії «МОРІС ҐРУП»
Куратори:
Роман Малиновський
Віктор Вінтоняк
Віктор Кімакович
Електронна версія створена за виданням:
Фаулз Дж.
Ф28 Маг: роман / Джон Фаулз; пер. з англ. О. Короля. — Харків: Книжковий Клуб
«Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. — 528 с.
ISBN 978-617-12-1485-9
«Маг» — один із найвизначніших творів ХХ століття. Англійський постмодерніст Джон Фаулз працював над романом у 1950–1977 роках і вважав його «своєрідним рагу про сутність людини». «Маг» відзначається гостротою дії, несподіваними поворотами сюжету, сплавом містики, фантастики й реалізму, глибокою психологічністю та тонкою іронічністю. 1999 року видавництво «Modern Library» опублікувало рейтинґ «100 найкращих романів», у редакторській і читацькій версіях якого «Маг» посів 93-тє і 71-ше місця. У 2003-му в опитуванні Бі-Бі-Сі «The Big Read» цей роман опинився на 67-му місці. 1999 року Джон Фаулз став номінантом на здобуття Нобелівської премії саме завдяки «Магу».
УДК 821.111
ББК 84(4Вел)
© J.R. Fowles Ltd, 1965, 1977
© Король О., переклад, 2015
© Кіріллов К., ілюстрації, 2016
© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2016
© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад та художнє оформлення, 2016
Астарті[1]
Маг, Волхв, Чародій — фокусник, костирник і кугляр у світі паскудного обману. Це поширене трактування відповідає справжньому символічному значенню так само, як ужиток карт таро у ворожінні відповідає їхній містичній суті, згідно з езотеричним вченням символізму…
На столі поперед Мага розташувалися карти таро чотирьох мастей — символи, що позначають складові частини природного життя й, неначе фішки, лежать на очах адепта, а той трактує їх на свій розсуд. Внизу поміщено троянди та лілії — flos campi й lilium convallium, перетворені на садові квіти, щоб показати культуру високих поривів.
Артур Едвард Вейт, «Ключ до таро» [2]
ПЕРЕДМОВА
Хоча в плані тематики та сюжету це видання не варто вважати новою версією «Мага», однак воно відрізняється від попереднього не тільки стилістичними правками. Багато епізодів фактично переписано наново, один чи два додано. Я пішов таким не дуже звичним шляхом, зокрема, й тому, що саме ця книжка — судячи з адресованих мені листів — зацікавила читачів більше, ніж увесь мій попередній доробок. Віддавна силкуюся примиритися з тим, що твір, який мені — з погляду професіонала — найменш подобається (на першій порі після публікації численні його рецензенти радо поділяли таку не дуже похвальну оцінку), й далі принаджує більшість моєї читацької аудиторії.
«Маг» вийшов 1965 року. Це моя третя з ліку книжка, але з усякого погляду, якщо не зважати на дату опублікування, вона таки перша. Я почав писати цей роман на початку 1950-х років, і відтоді його фабула й тональність зазнавали безлічі змін. У первинній версії «Мага» був виразний містичний елемент — спроба створити щось співзвучне з шедевром Генрі Джеймса «Оберт ґвинта». Однак тоді в мене не було цілісної системи поглядів на свою мету — як у житті, так і в цій книжці. Об’єктивна частина мого «я» не вірила в те, що колись мене друкуватимуть, суб’єктивна ж незграбно й завзято творила міф і не могла від нього відректися. Дуже добре пам’ятаю, як мені раз по разу доводилося відкидати первинні ескізи через невміння описати те, що хотілося. Робота валилася з рук через вади техніки й ту дивну особливість уяви, що видається скоріш нездатністю відтворити реальне, ніж невмінням матеріалізувати нереальне (хоч насправді з цих двох припущень слушне друге).
А проте 1963 року, коли успіх «Колекціонера» додав мені трохи віри у свою спроможність як літератора, саме «Маг» — безконечно катований і безліч разів перелицьований каліка — запрагнув узяти першість над іншими творами, до яких я брався в п’ятдесятих роках… хоч, як гадаю, щонайменше два з них були значно презентабельніші й могли б викликати гучніший розголос — принаймні в Англії.
2
Артур-Едвард Вейт (1857–1942) — англійський християнський містик і окультист, співавтор карт таро Райдера — Вейта.