Я насупився. Не люблю, коли сторонні виявляються посвяченими в інтимні таємниці нашої родини. Тим більше не люблю, коли про ці таємниці патякають.
— Скільки вам? — спитав дідок з чарівною усмішкою. — Двадцять п’ять?
— Дозвольте мені пройти до правління, — сказав я крижаним тоном.
На полірованій стійці гардероба застиглою калюжкою лежав пташиний послід. Судячи з екскрементів, здоров’я сови, що залишила їх, було в повному порядку.
* * *Востаннє я платив внесок двадцять п’ять місяців тому; тепер мій борг улігся золотою гіркою на чорному оксамиті столу. Пан голова правління кивнув панові касиру — мої грошенята перемістилися зі столу в мішечок, а потім у сейф.
— Отже, пане зі Таборе, ви отримуєте у свою волю Кореневе Заклинання — з умовою, що його буде реалізовано протягом шести місяців. Якщо по закінченні цього терміну ви не скористаєтеся своїм правом — його, тобто право, у вас вилучають, а на кару забороняють брати участь у наступному розіграші.
На плечі в голови правління тупцялася пристаркувата, бувала сова. Розплющила одне око, плюснула в мене жовтизною сонного, зневажливого погляду — і зажмурилася знов.
— Заклинання вимагає значного зусилля, використання його має обмеження за ступенем… утім, вам, пане зі Таборе, як надступеневому вродженому, ця частина інструктажу не знадобиться. Розпишіться — й отримаєте муляж…
Голова правління нахилився, відкриваючи шухляду столу; сові довелося трохи розгорнути крила, щоб утриматись на його плечі.
На чорний оксамит лягла грубо зліплена глиняна статуетка — непропорційна людська фігурка. Довгаста голова була такого ж розміру, як решта тулуба; коліна й лікті потвори були трохи зігнуті, спина — пряма.
Я здригнувся — такою силою віяло від цієї непоказної, загалом, штукенції.
— Муляж одноразовий, для ініціації замовляння треба зруйнувати його цілість, тобто відламати голову. Караний може бути тільки один, він має перебувати в межах прямої видимості, Кара здійснюється один раз, під час безпосереднього торкання потилиці муляжу вмикається режим обвинувачення — тобто ви маєте чітко, бажано вголос, назвати вину, за яку буде Кара. Увага! Названа вина має достоту відповідати справжній провині, у разі неправдивого звинувачення замовляння повертається проти каральника! Караючи, ви точно маєте бути абсолютно впевнені, що названий злочин скоїв саме караний суб’єкт! Інакше — страшна смерть!
Голова патетично підняв голос — так, що сова на його плечі знову розплющила одне око.
— З того моменту, як підпис власника Кари з’являється у відповідному розписі, — голова ніжно погладив сторінку товстої магічної книжки, — і протягом шести місяців, або до моменту порушення цілості муляжу, право на здійснення Кари має власник і тільки він. Якщо стороння особа порушить цілість муляжу — магічного акту не відбудеться, стороння особа загине, а власник утратить своє право на Кару. Увага! Після початку процедури Кари — тобто з моменту, коли муляж опиниться безпосередньо в руках каральника — каральник перебуває в режимі зниженої вразливості. Це значить, що будь-яке шкідливе діяння на нього буде ускладнене, а сама спроба такого діяння поєднана із загрозою для життя нападника, — голова задумався, мов намагаючись збагнути смисл щойно сказаних слів.
— Вина має бути домірна передбачуваній Карі? — хрипло спитав я.
Голова помовчав. Дозволив собі усміхнутись:
— Та що ви, шановний зі Таборе. У практиці цього замовляння був випадок, коли людину покарали на смерть за пролиту каву… Тобто покараний справді її пролив, ви розумієте?
Сова на його плечі випустила здушене «хи-хи». Мені зробилось прикро.
— …І було, на жаль, декілька випадків, коли вельми недурні люди ставали жертвою власної помилки. Один ревнивець здумав покарати гаданого коханця дружини… але фатально помилився. Між тим чоловіком та маговою дружиною справді була змова, тому що дружина курила люльку потай від чоловіка, а той один постачав їй тютюн… Якби власник Кари вимовив у вироку — «за тютюн», караний помер би. А так — помер каральник… А інші випадки такого кшталту… А… — голова засмучено махнув рукою.
— Чи можна покарати мага? — спитав я з похололим серцем. — Якого ступеня?
— Будь-якого, — проникливо повідомив голова. — Це ж Кореневе замовляння, ви маєте розуміти…
— Члени Клубу Кари не можуть бути покарані заклинанням, — сказав касир. З якимось, як мені здалося, поспіхом; сова пана голови несхвально на нього покосилася.