Цитра — струнний щипковий музичний інструмент, відомий у Західній Європі з кінця XVIII ст.
Квірінал — папський палац у Римі, головна резиденція італійських королів (1870–1946 рр.); з 1948 р. — резиденція президента Італійської республіки.
Рубенс, Пітер Пауль (1577–1640) — видатний представник фламандської школи живопису. У його жіночих портретах виразність і витонченість поєднуються з життєвою повнокровністю образів. Художник виконував дипломатичні місії в Іспанії.
Єлена Фурман (Фоурмен) — друга дружина Pубенса, образ якої став центральним у пізній творчості художника.
Дож — так називався правитель Венеціанської (к. 7–18 ст.) та Генуезької (XIV–XVIII ст.) республік.
…вагнерівського мідного грому… — Вагнер Ріхард (1813–1883) — відомий німецький композитор, диригент і драматург. Важливу роль відводив у своїх творах оперному оркестру.
Валькірії — діви-войовниці, богині, які, за скандинавською міфологією, розподіляли перемоги та смерть на полі бою. Із скандінавських легенд про Нібелунгів, де виступають валькірії, Р. Вагнер запозичив сюжет опери «Валькірія».
…четверик золотих коней… — антична скульптура, що колись прикрашала тріумфальну арку Константина в столиці Візантії. Була перевезена до Італії і увінчала фасад собору св. Марка у Венеції.
Виставка в Парижі — йдеться про всесвітню паризьку виставку 1889 р.
…перипатетичний урок… — (грецьк. peripatetikos — той, що прогулюється). Поняття пов’язане із звичкою давньогрецького філософа Арістотеля, який, за переказами, викладав учням свою філософську систему під час прогулянок.
Пардо — королівська резиденція поблизу Мадрида.
Фріна — відома грецька гетера. Прославилась тим, що була натурницею знаменитих митців Праксителя і Апеллеса.
Ісабела Друга (1843–1868) — королева Іспанії, дочка Фердінанда VII. За період правління Ісабели змінилось 25 урядів.
Гендель, Георг Фрідріх (1685–1759) — видатний німецький композитор, майстер опери і творець класичної ораторії.
Фавн — у давньоримській міфології бог полів, гір та лісів, покровитель домашньої худоби.
Деустський університет — старовинний католицький університет, заснований єзуїтами в місті Деуст на півночі Іспанії.
Король Едуард — Едуард VII (1841–1904), король Великобританії та Ірландії. Син королеви Вікторії.
Сарсуела — жанр іспанської оперети. Термін походить від назви королівської вілли поблизу Мадрида, де часто ставились подібні спектаклі.
…дев'яносто третій рік, як у Франції… — йдеться про народне повстання 31 травня — 2 червня 1793 р. в Парижі, що привело до встановлення якобінської диктатури.
Геракл — герой античної міфології, наділений надзвичайною фізичною силою. В одному з міфів про Геракла розповідається, як він служив лідійській цариці Омфалі. За вчинена вбивство Геракл три роки мав служити Омфалі, одягнений по-жіночому.
Буколічна… — буколіка (від грецьк. bukolikos — пастушачий) — жанр античної поезії, що оспівує життя пастухів на лоні природи.
Доктор Фауст — герой народної легенди, який запродує душу дияволові в обмін на пізнання істинної сутності життя. Легенда про доктора Фауста знайшла художнє втілення в поемі Гете «Фауст».
Венера Медіцейська — статуя Венери у Римі (останнє сторіччя до н. е.). Богиню зображено у вигляді цнотливої юної красуні.
Мендельсон-Бартольдіу Якоб-Людвіг-Фелікс (1809–1847) — видатний німецький композитор. Заснував першу німецьку консерваторію. «Шлюбний марш» належить до числа його найкращих творів.
…зі своїми росінантами… — тут іронічне; Росінант — кінь Дон-Кіхота.
Альма-Тадема, Лоуренс (1836–1912) — англійський художник голландського походження.
Офелія — героїня відомої трагедії Шекспіра «Гамлет».
Колізей — амфітеатр-цирк у Римі, визначна пам’ятка римської архітектури. Збудований у 75–80 рр. н. е. для боїв гладіаторів та інших видовищ.
Сусанна — за біблійною легендою молода, багата і набожна жінка, несправедливо звинувачена старійшинами в подружній невірності.