22 листопада з ночі 21 листопада у Києві на Майдані Незалежності лишалася частина активістів. Вдень на місці мітингу встановили металеве огородження та різдвяні кіоски. До 14:30 туди вивели «Беркут», близько 21:00 міліція перешкодила спробі активістів встановити намети, через що відбулися сутички. Увечері відбувся мітинг, на який зібралося близько 5 тисяч людей. Цього дня євромайдани відбулися також у Одесі, Вінниці, Миколаєві, Донецьку, Кривому Розі, Сумах, Харкові та Чернівцях.
23 листопада ранок на Майдані Незалежності розпочався зі штовханини з міліцією, яка намагалася відтіснити мітингувальників, розширивши площу навколо місця встановлення новорічної ялинки. В Інтернеті з'явилясь інформація, що Партія регіонів та «Український вибір» збирають людей для участі у мітингах і для здійснення провокацій за гроші. З Макіївки до Києва вирушили автобуси зі студентами, яких зібрали, пообіцявши по 200 гривень кожному, для участі у масових політичних заходах 24 листопада на підтримку Віктора Януковича.
24 листопада понад 100 тисяч протестувальників зібралися в центрі Києва на мітинг «За європейську Україну». У Львові на мітинг в підтримку євроінтеграції прийшли понад 20 тисяч учасників, серед яких — студенти львівських вишів. Близько 15:00 на вулиці Грушевського під будинком уряду відбулися зіткнення міліції з мітингувальниками. Міліціонери застосували гумові кийки, сльозогінний газ і світло-шумові гранати для розгону натовпу. За словами очевидців, вибухові пакети у правоохоронців почали кидали «тітушки», яких міліція організовано завела у Кабмін. Цього дня чимало киян та гостей міста постраждали від сльозогінного газу, розпиленого міліцією. Прем’єр-міністр Микола Азаров заявив, що не боїться «майданів» і не допустить повторення 2004 року. Цього ж дня представники об'єднаної опозиції встановили 15 армійських брезентових наметів і 20 тентів «Штабу Європейського Майдану» на Європейській площі в Києві — попри рішення Київського окружного адмінсуду про заборону встановлення МАФів в центрі Києва.
25 листопада станом на 00:10 у наметовому містечку на Європейській площі перебуває понад 300 прихильників євроінтеграції України під партійними прапорами. На Майдані Незалежності, де збирається «громадянський Майдан», перебуває близько 600 осіб. Опозиція збирається розпочати о 8-й ранку пікетування Кабінету Міністрів із вимогою відставки уряду на чолі з Миколою Азаровим.
26 листопада студенти КНУ ім. Шевченка та НаУКМА вийшли на перший попереджувальний студентський страйк. Студенти Києво-Могилянськї академії — близько 1 500 людей вирушили колоною до КНУ ім. Шевченка, де об'єдналися з його студентами.
27 листопада декілька колон учасників, що формувалися біля КНУ ім. Шевченка, КПІ та НаУКМА, пройшли повз десятки вишів Києва, закликаючи студентів виходити на страйк. Всі колони вийшли на Євромайдан. Студенти ВНЗ НМУ ім. Богомольця, НУХТу зіштовхнулися з перешкоджаннями та погрозами з боку керівництва університетів. Понад 15 тисяч студентів із 12 університетів вирушили з Майдану Незалежності до Адміністрації Президента — вручити звернення з вимогою підписати Угоду про асоціацію з ЄС.
29 листопада Президент провалив підписання Угоди асоціації з ЄС на саміті Східного партнерства у Вільнюсі. На Майдані опозиція оголошує вимогу про імпічмент Президенту. Увечері на ЄвроМайдані відбувся великий мітинг, в якому взяли участь лідери трьох опозиційних партій, а також екс-глава МВС Юрій Луценко. Опозиційні лідери пояснили, що у Верховній Раді вимагатимуть дострокових виборів.
У ніч проти 30 листопада, за особистим наказом начальника київської міліції генерал-лейтенанта Валерія Коряка, українська влада силами «Беркуту» влаштувала силовий розгін ЄвроМайдану в Києві. За іншими даними, розганяв ЄвроМайдан кримський, луганський та донецький «Беркут», скерований за посередництвом російської влади. Внаслідок розгону травмовано десятки протестувальників. Частина людей, що втекла від «Беркуту», заховалась у Михайлівському монастирі на Михайлівській площі.
1 грудня — в річницю Референдуму про суверенітет 1991 року на майдани і вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 млн. людей. Цього ж дня на вулиці Банковій під Адміністрацією Президента сталося силове протистояння між мітингувальниками та правоохоронцями, внаслідок якого постраждало близько 200 людей, серед яких і журналісти. За неперевіреними даними, сутички спровокували «люди Медведчука» для створення необхідної «радикально-екстремістської картинки» і її використання у російських ЗМІ з метою дискредитації Майдану. З іншого боку, існує цілковита вірогідність, що вони були спричинені радикально налаштованими городянами, на знак готовності відповідати силою на силу, застосовану «Беркутом» під час розгону та побиття студентів.