«У селищі Чонгар (Херсонська обл.) поранено мешканця Запоріжжя — учасника автопробігу до українських військових Криму... Згідно з повідомленням, на КПП Чонгар озброєні люди завадили руху автоколони».
(УП, 10.03.2014)
Рустем Аблятіф: «Якщо українці намагалися щось принести нашим заблокованим частинам, їм не давали, навіть били. Тоді отця Івана з дитиною-інвалідом побили. Як можна побити дитину-інваліда, як можна бити священика? Але коли ми проїздили до Перевального, плов привезли, воду, хліб, вони просто розступались, і ми проїздили. Я розумію, вони боялися, не хотіли спровокувати на рішучі дії. Я думаю, якби був прецедент, хоч трошки, то все вибухнуло б, бо напруга була велика».
«За інформацією прикордонників, наразі заблокованими залишаються 11 підрозділів, що розташовані в АР Крим: управління Азово-Чорноморського РУ, Севастопольський загін морської охорони (ЗМО), Сімферопольський прикордонний загін, відділ прикордонної служби (ВПС) „Керч“, мобільна застава „Масандра“, ВПС „Євпаторія“, ВПС „Сімферополь-авіа“, ВПС „Щолкіно“, Керченський ЗМО, ПТС „Мис-Фонарь“, ВПС „Севастополь“. Також прикордонники повідомляють, що росіяни фактично безперешкодно проводять війська через пункт пропуску „Крим“».
(УП, 07.03.2014)
Рустем Аблятіф: «У нас попросив допомоги народний депутат Олесь Доній, і ми його зустріли на вокзалі, тоді, коли Ляшка заблокували на летовищі, то ми технічно Донія зустріли, провели, ми були його конвоєм. Приїздимо у Перевальне, і, коли він побачив „Тигрів“, там їх стояло десь півтисячі, дві бригади спецпризначенців ГРУ, поле заставлене броньовиками, через кожні 5 метрів стоїть „зелений чоловічок“, Доній сказав: а вони там, у Києві, цього не знають, вони думають, що це жарти. Водій розповів, що вночі рахували, скільки вантажівок пройшло повз його дім на околиці Сімферополя. Нарахував 368. Київ не уявляв, що насправді відбувається».
«У Криму був затоплений один російський корабель для того, щоб перекрити вихід українським суднам».
(УП, 06.03.2014)
Рустем Аблятіф: «Ми з Донієм зайшли до українського штабу. Там генерал Воронченко, який нині командує українським флотом, танкіст. Жалівся, що зарплатню не присилають, просив Донія щоб посприяв у цій справі».
«Україна не намагатиметься силою зупинити російську окупацію Криму, щоб не підставляти під удар свої східні кордони. Про це заявив в.о. Президента Олександр Турчинов».
(УП, 12.03.2014)
«Командир в/ч у Бельбеку Юлій Мамчур вимагає від керівництва Міноборони України й Генштабу ухвалити рішення щодо дій командирів військових частин України в Криму».
(УП, 16.03.2014)
Рустем Аблятіф: «Я запитую офіцерів штабу: який вам наказ потрібен? Є статут караульної служби. І майор у блакитному береті, тільняшці відповідає: ну, в принципі, так, статуту досить, „стій, хто іде“... Стоїмо, раптом дзеленчить дзвінок, тривога, офіцери вибігають, хто з дрючком, хто з ніжкою від стільця. Генерал каже: а ви знаєте, що у нас навіть не в кожного офіцера є пістолет? Це наслідки злочинної діяльності Януковича, який роззброїв збройні сили. У нас штаб, зброї немає, і від майора до полковника бігають з дрючками. Зброя є лише у тих, що несуть караульну службу, — пара автоматів, пара пістолетів. Але ж це штаб, бо у військових частинах зброя була».
«Верховна Рада Криму прийняла декларацію на підтримку незалежності регіону від України і намір увійти до складу РФ».
(УП, 11.03.2014)
Рустем Аблятіф: «„Самооборона“ Гобліна зустрічала на вокзалі кожен український потяг, виходили колоною людей 100 із мисливськими рушницями, собаками, і всіх обшукували. Стоїмо з товаришем, авторитетною у нас людиною, на пероні, вони йдуть колоною, усі розбігаються з їхнього шляху. Я питаю: будемо відходити? Він: та пішли вони на фіг! А колону вів діяч із „Русского єдінства“, якийсь атаман кізяцтва, вони до нас дійшли, акуратно обійшли з двох боків і все. Бо тоді ж Путін сказав, що з кримськими татарами треба бути обережніш, і ні зелені чоловічки, ні солдати, ні самооборона намагалися нас не чіпати».
«У Севастополі російські солдати штурмують українську військову частину А2355».
(УП, 08.03.2014)
«Аеродром у Саках захоплений російськими військами».
(УП, 09.03.2014)
«У Чорноморському російські солдати захопили ракетну частину».
(УП, 10.03.2014)
«Президент Росії Володимир Путін у розмові з народним депутатом України Мустафою Джемілєвим не спростовував наявність російських військ у Криму. Про це Джемілєв сказав українським журналістам за підсумками телефонної розмови з Путіним».
(УП, 12.03.2014)
Рустем Аблятіф: «Коли вони займали частини авіаційні, ракетно-артилерійські, танкові, уся ця техніка їм не була потрібна, вони одразу кидалися до зброярні, боялися, що стрілецька зброя потрапить до рук нашого народу, вони ганялися за кожним пістолетом, за кожним патроном. Де могли — опечатували, а де ні — просто забирали. Тепер це зрозуміло. Наші хлопці приїздили до українських військових, привозили плов і просили деяких командирів частин: бачите, що коїться, давайте навіть зробимо так, що ви нібито ні до чого, інсценуємо напад — напали невідомі, забрали зброю. А вони: ні, ми не можемо, ви що? І тому тепер образливо чути, коли дехто каже, що ми здали Крим».
Дорікати беззбройним киримли, що вони не стали на захист Криму і водночас славити українських військових, які з піснями залишали свої частини з технікою та зброєю як подарунок ворогу, — це щонайменше нелогічно, чи не так?
«Меджліс засудив акт агресії з боку РФ і план з анексії Криму і категорично відкинув будь-які спроби визначити майбутнє Криму „без вільного волевиявлення кримськотатарського народу“».
(УП, 15.03.2014)
«За першими офіційними підсумками голосування на „референдумі“ про статус АР Крим, за приєднання до Російської Федерації висловилися більше 95% учасників голосування».
(УП, 16.03.2014)
Рустем Аблятіф: «Ми робили мирні акції, але вони ефекту не давали, бо на них просто не звертали уваги, їм головне було — провести референдум, а скільки людей прийде — байдуже. Ми навіть порахували, скільки людей прийшло на голосування від наших співвітчизників. Із Сімферопольського району, там живе близько 40 000 наших людей, прийшли 54 людини, ми всіх знаємо поіменно. Знайомий хлопець сказав, що батька не зміг умовити не ходити — він, як вважав, пішов голосувати за Україну. А питання обидва були проти України, одне з них — чи ви за Україну на правах конституції часів Мєшкова. Так що не факт, що всі голосували за Росію. Але головним для них було — мирно провести референдум».
«Президент Росії Володимир Путін підписав із самопроголошеними представниками „влади“ Криму „договір“ про вступ Криму та Севастополя у склад РФ».
(УП, 18.03.2014)
Рустем Аблятіф: «Ми зробили кілька помилок. По-перше, якби не розійшлися 26 лютого, коли наші хлопці забігли до ВР із криками: де цей Константінов? Думаю, помилкою було звільняти будівлю ВР, ми мали її зайняти. Шановний Мустафа-ага каже, що пролилася б кров. Мені люди пишуть: можливо, була б кров, але б не було таких наслідків для нашого народу і держави. І не факт, що пролилася б кров, бо інструкція була провести все мирно, без жодного пострілу. А хіба сьогодні кров не ллється? Людей викрадають, убивають, щодня обшуки, затримання, і далі буде більш жорстко, бо бачать, що не гнеться, то будуть ламати».