Так і почалися їхні канікули, що допомогли двом учасникам бойових дій адаптуватися до цивільного життя. Вони жили в невеличкому царстві розслабленості та щасливого неробства, розмов без обмежень, користання зі свобод і споглядання м’якої краси, дискусій про все загальнолюдське й особисте, доки добігала кінця коротка пора найвищої щедрості американського літа.
Генрі насолоджувався післясмаком своєї посвяти, що відбулася тієї найпершої ночі в Північному Конвеї. Вона стала для нього частиною скарбу, що його він ретельно ховав у собі, тримаючи в безпеці та святості, щоб, за потреби, знайти його недоторканим і на тому самому місці. Генрі спостерігав за друзями, чекаючи, коли вони, як і він сам, гідно оцінять Мінні Темпл, вирізнять її з-поміж сестер, милих і чарівливих, зрозуміють, що тільки в Мінні палає вогонь духовності. Він упіймав себе на тому, що мовчки намагається виставити її в ліпшому світлі, помалу пришвидшує момент, коли друзі почнуть захоплюватися нею. Тож, помітивши, як Холмс заграє з Мінні, Генрі лише відчув свою глибоку причетність і бажання стати свідком того, як ці двоє ще більше зацікавляться одне одним.
Ґрей висловлювався сухо, у полку і вдома до нього, очевидно, усі дослухались, а теперішнє студіювання права ще додало латини в його лексику, чим він дедалі дужче захоплювався. Ґрей завжди мав бажання поговорити про книги, і щодня схрещував ноги, прочищав горло та розповідав леді про Троллопа[19]: як майстерно і досконало він виписує своїх героїв, як захопливо вибудовує ситуації, як тонко вловлює всі аспекти громадського життя своєї країни, як шкода, що в Америці ще не народився письменник, який би міг із ним позмагатися.
— Але чи він,— зауважила Мінні,— дійсно розуміє всі складні аспекти людської душі? Чи розкрив величезну таємницю нашого існування?
— Ви поставили два питання, і я відповім на кожне окремо,— сказав Ґрей.— Троллоп пише про любов і шлюб дуже точно та чуттєво. Саме так, можу вас запевнити. Але друге запитання є трохи іншим. Троллоп, гадаю, дотримується точки зору, що те, що ви називаєте «величезною таємницею нашого існування» мають вивчати швидше проповідники, теологи, філософи та поети, а не романісти. І я теж схиляюся до цієї думки.
— О, ну тоді я не погоджуюся ні з вами, ні з ним.— Лице Мінні пашіло від хвилювання.— Коли ви закриваєте «Млин на Флоссі»[20], скажімо, то набагато краще відчуваєте дивовижність і красу людського життя, аніж прочитавши тисячу проповідей.
Ґрей не читав Джордж Еліот і, коли натхненна Мінні вручила йому примірник «Млина на Флоссі», із розсудливим виглядом лише перегорнув його сторінки.
— Вона,— захоплено вигукнула Мінні,— є людиною, яку я найбільше в світі обожнюю, із якою понад усе хотіла б зустрітися.
Ґрей смішливо та підозріливо глянув на неї.
— Вона розуміє,— продовжила Мінні,— характер шляхетної жінки, жінки, котра вірить у шляхетність і гостро відчуває, як важко буває практично,— вона на мить зупинилася, шукаючи слів,— її дотримуватись у житті.
— Дотримуватись її в житті? — перепитав Ґрей.— Чого її?
— Шляхетності, як я вже казала,— відповіла Мінні.
Мінні також вручила Ґрею примірник березневого примірника «Північно-американського оглядача»[21]. У ньому було оповідання Генрі, що мало назву «Історія року». Вона сказала, що перше оповідання Генрі їм із сестрами заборонили читати через те, що в ньому було багато французької аморальності, як їм сказали, на це ж, друге, вони отримали дозвіл. Усі попередні дні Генрі — новачок у справі публікацій — чекав, коли Холмс висловить свою думку щодо його оповідання. Генрі знав, що друг сказав Вільяму, ніби вважає, що мати з оповідання написана з його матері, а солдат — із нього самого. Це надало Вільяму неочікуваний і цікавий привід для нових клинів. Він сказав брату, що всі Холмси страшенно розгнівались і старий Холмсів батько збирається скаржитися батькові Генрі. Тільки набагато пізніше Вільям зізнався, що все те вигадав, окрім слів самого Холмса.
19
Троллоп Ентоні (1815—1882) — англійський письменник-реаліст, один із найуспішніших і талановитих романістів вікторіанської епохи. Написав цикл із шести романів «Барсетширські хроніки» (1855—1867), роман «Прем’єр-міністр» (1876), дорожні нариси, книгу «Теккерей» (1879).—
20
«Млин на Флоссі» — роман англійської письменниці Джордж Еліот, виданий у 1860 р.—
21
«Північно-американський оглядач» — перший літературний щомісячний журнал у США, що почав виходити в Бостоні у 1815 р.—