Не має значення. Все вирішиться ще до того, як сонце, що зараз кидає перші промені на м'які пагорби, потоне ввечері за горами Юра. Дісмас бачив, як небо світлішає, і відчував дивне тепло. Йому захотілося спати.
Гуркіт копит! З півдня, з дороги, що веде з Шамбері до Ексу.
49. Ваші пропозиції, панове
При такій відстані не було необхідності шепотітися. Але вони все одно за солдатською звичкою притишували голоси.
— При такому освітленні вони неодмінно побачать прогалину.
— Так, — кивнув Маркус. — Проте досить світла для мене. Головне — якнайшвидше перезаряджайте арбалети.
Анкс підпалив ґніт. Його «гранати» лежали поруч у два ряди. Чотири вершники скакали попереду карети Караффи, вишикувавшись по двоє. Світло було ще слабке, і вони помітили діру у настилі, коли вже було пізно. Двоє передніх рвучко осадили коней, але їхні копита поїхали поповзом вологими брусами і ковзнули у зяючу прогалину. Вершники провалилися у річку.
Двоє позаду зупинилися вчасно, але четверо запряжених в екіпаж коней врізались у них і зіштовхнули у ту ж діру. Кучер зупинив таки екіпаж. Четверо вершників, які опинилися у річці, щосили молотили руками, прямуючи до берега.
Маркус щось бурмотів під ніс, звертаючись до своїх майбутніх цілей. Дісмас уже й забув про таку його звичку.
— Давай… Так… Виходь із карети… Тобі що, не цікаво, що сталося? Швидше, синьйоре!..
Але Караффа не з'являвся. Незважаючи на колотнечу попереду, ті вояки, що їхали позаду, швидко розібралися із ситуацією. Вони вишикувалися в дві колони і проїхали вперед, утворивши з кожного боку карети живу захисну стіну.
— Як дисципліновано! — зауважив Маркус. — Невже це точно італійці? Добре, хлопці. Хочете відновити порядок? Давайте відновимо!
Маркус вистрілив. Перший солдат упав з коня на землю.
— Лишилося всього двадцять дев'ять. Зброю!
Дісмас подав йому заряджений арбалет, а використаний подав Анксу для перезаряджання. Анкс почав вправно й швидко крутити кранекін. Тятива відтяглася і прищепнулася до спускового гачка.
Маркус вистрелив. Ще один вершник упав.
— Двадцять вісім…
Люди Караффи роззиралися у різні боки, намагаючись виявити засідку нападника.
— Це не забере в них багато часу, — бурмотів Маркус, прицілюючись. — Треба встигнути зробити все можливе.
Він знову вистрілив.
— Двадцять сім.
Тепер люди Караффи вже вказували на купу уламків скелі.
— Анксе, приготуйся, — сказав Дісмас. — Не поспішай, дай їм наблизитися.
Шестеро вершників попрямували до них. Маркус збив двох. Коли решта наблизилися, Анкс підвівся і кинув одну за одною свої «гранати». Вони понеслися у повітрі, лишаючи позаду димні хвости від підпалених ґнотів. Вершники, зосереджено готуючись до атаки, не звернули на них найменшої уваги.
Після вибухів запанувала гробова тиша. У повітрі клубочилася хмара задушливого диму. Потім почулися крики поранених людей і тварин. Як завжди, від жалісного іржання коней краялося серце. Чому, це так? — мимохіть подумав Дісмас. Скориставшись загальним сум'яттям, Маркус ще двічі вистрілив у напрямку карети.
— Двадцять три…
Люди Караффи зіскакували з коней у пошуках укриття. Одночасно з карети почувся голос — розлючений і наказовий. Караффа!
Дісмас почав дослухатися.
— Маркусе, сундук!
Двоє людей побігли до нього, укриваючись за екіпажами. Маркус вистрілив. Чоловік зойкнув і впав на землю, схопившись за гомілку. Прекрасний постріл! Маркус прицілився знову. Другий чоловік упав, скорчившись. Арбалетний болт пробив його щиколотку.
— Двадцять один.
— Ти коли-небудь не влучаєш, Маркусе?
— Ти вже питав мене про це на Рейні.
Знову почувся голос Караффи з карети, ще більш розлючений. Він віддавав накази.
Шестеро з його людей сіли верхи і, захищені каретами, рушили геть від нападників.
— Боягузи, — пирхнув Анкс. — Дивіться — вони тікають!
— Ні, — сказав Дісмас. — Вони спробують атакувати нас із флангу.
Від'їхавши на відстань польоту арбалетної стріли, солдати повернули праворуч під прямим кутом.
Наступна шістка вершників виконала той самий маневр — але повернувши ліворуч.
Дісмас обернувся і подивився у бік пересохлого річища і кущів, де були заховані їхні коні.
— Вони вирішили напасти на нас із тилу, звідти. Ваші пропозиції, панове?