— Дуже заповзятливо.
— Хіба я не казав вам, що я практична людина? Гхм!
— Верблюди були вражаючі.
Ростан закотив очі.
— Вони не тутешні, ці верблюди. І доставити їх сюди було… О, це справжній кошмар. До того ж, перед показом картини треба, щоб у них були порожні шлунки. Щоб, борони Боже, не… Тож зараз ми маємо три верблюди. Можливо, ваш господар схоче прихопити одного з них до Шрамберга?
— О, ви такий люб'язний!
— Я буду на сьомому небі, якщо ви заберете їх усіх. Боюся тільки одного: колись настане день, і його милість забажає зробити картину «Ганнібал переходить через Альпи». Гхм!
— Можливо, Папа Лев позичить вам свого білого слона. Його ж, здається, теж звуть Ганнібал?
— Ганнон[27],— виправив Ростан.
— Оце так бенкети у Ватикані, що їх описував кардинал Арагонський!
— Так, — стомлено погодився Ростан. — Хоча, чесно кажучи, майстре Руфус, я вважав би таку екстравагантність проявом несмаку будь-де, але ж у Ватикані! Гхм!.. Доводиться постійно нагадувати собі, що його святість походить із родини Медічі. Знаєте, що він сказав, коли здобув мантію святого Петра?
— Ні.
— Бог послав нам понтифікат. Давайте ж ним насолоджуватись.
— Він живе за своїми словами.
Раптом мажордом спитав своїм придушеним голосочком:
— Вчора під час танців я помітив, що ви розмовляли з Караффою, управителем герцога Урбіно. Скажіть, що ви про нього думаєте?
— Я б не хотів потрапити до нього у немилість. Він дуже суворий.
— Гхм! Дякуйте Богові, що він не ваш гість. Він поводиться з нашими слугами, як зі своїми, тобто дуже погано. Може, він і має титул синьйора, але він не шляхетна особа. Гхм!
— На його прохання я послав свою аптекарку, сестру Гільдеґарду, обстежити герцога. Вона також не знайшла Караффу надто привітним.
— Привітним? Гхм! Це справжній змій у людській подобі.
— То, коли сестра знов піде лікувати герцога… мені треба хвилюватися за неї? Караффа може… може дозволити собі якусь вільність?
— Караффа? Ні. Він не має хоті. А краще б мав. Тоді б він, принаймні, був людиною. На вашому місці, я б більше переймався через герцога.
— Але він помирає!
— Ну, ще ж не вмер. Гхм!.. За цей приїзд уже п'ятеро наших дівчат були ним атаковані. Служниці. І що поробиш? Це огидно, я вам скажу. Дуже огидно.
— Так, буду мати на увазі, — кивнув Дісмас.
— Я своїм дівчатам як батько. Вони завжди шукають у мене захисту. Від аристократів трохи цього ще можна стерпіти, — Ростан при цьому зробив жест, наче стискує уявні груди. Але якщо ти наскрізь вражений дурною хворобою, не можна заражати невинних дівчат.
Ростан посміхнувся.
— І знаєте, що я зробив? Я поміняв їх зміни. Тепер єдина служниця, яка заходить до нього в опочивальню, — це літня жінка, що майже не має зубів.
Він задоволено розсміявся.
— Його пристрасть трохи згасла. А щодо вашої сестри… стережіться, майстре Руфус. Вона хоч і монахиня, але гарненька. Ох, знали б ви, як я рахую години до від'їзду герцога Урбіно до Парижа. Я, звичайно, не повинен казати таких речей… Гхм!..
— Як ви вважаєте, герцог дійсно приїхав до Шамбері у надії зцілитися від плащаниці?
— В усякому разі, не для того, щоб помилуватися живою картиною. Гхм!
Вони розсміялися. Ростан сказав:
— Відкрию вам одну таємницю. Його милість, мій господар, готує дещо надзвичайне для вечора перед показом Святої Плащаниці.
— Що саме?
— Не хочу зіпсувати сюрприз. Але вам скажу, що це принесе чимало грошей. Гхм! О, я мушу йти! Дякую за вашу гостинність, майстре Руфус.
— Показ відбудеться сьогодні ввечері. Чи можу я теж бути присутнім там разом із графом Лотаром?
Ростан завагався.
— Зазвичай такі покази призначені виключно для титулованих осіб. Але ваш господар справив добре враження. Гаразд, але стійте десь позаду, добре?
— Велика честь!
— Я думаю, вам сподобається наша плащаниця. Вона — гхм! — надзвичайна!
34. Ecce sindon[28]
Усі зібралися у замковому дворі о шостій вечора.
— Свята каплиця була збудована Амадеєм VIII у 1430 році. Він був першим герцогом Савойї, тож, звісно, я дуже пишаюся ним. Правда й те, що згодом він став Антипапою Феліксом V. Оскільки з нами зараз кардинал Арагонський, гадаю, ми не будемо у це заглиблюватися, так?
Герцог Карл посміхнувся.
— Амадей — мій предок у восьмому коліні. Чи у шостому? Ніяк не запам'ятаю. І ми йому, звісно, дуже вдячні за таку прекрасну каплицю. Як ви помітили, вона збудована у квітковому стилі…
27
Ганнон — племінник карфагенського полководця Ганнібала, який командував частиною карфагенської армії у битві при Каннах (215 р. до н. е.).