Дмитро Чобіт
МАКУХА
або
Штрихи до політичного портрета «Блоку Юлії Тимошенко»
«Смилуйся, государыня рыбка!
Что мне делать с проклятою бабой?
Уж не хочет быть она царицей,
Хочет быть владычицей морскою».
Не роби собі ідола, або чогось схожого до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або у водах під землею, і не вклоняйся їм, і не служи їм.
Немає нічого прихованого, що не виявиться, і нічого таємного, що не вийде наяв.
Передмова
Миру та згоди у вищих ешелонах української влади суспільство не бачило вже давно. Постійні брутальні протистояння, хамські звинувачення, дикунські чвари, безглуздий розбрат і публічна гризня стали звичними у сучасній політиці. Обман, фальш і наклепи перетворилися на інструменти для досягнення політичної мети. Штучне нагнітання напруги по лінії Схід-Захід призводить до розколу. Про яку єдність у таких умовах можна говорити?
До всього додається справжня інформаційна війна у стані помаранчевих. З одних і тих самих питань газети публікують діаметрально протилежні висновки. Громадянам доволі складно розібратися в тому, хто має рацію, а хто — винний. Країну лихоманить, економіка деградує, життя простих людей гіршає. Поглиблення цих негативних процесів веде до подальшого відставання не лише від світових лідерів, а й від сусідніх країн — за рівнем заробітної плати, пенсій, якості життя. Люди не розуміють, що діється в Україні; суспільство охопили байдужість і зневіра. Авторитет вищих інститутів влади наближається до нуля. Народ перестав поважати владу.
Сучасна українська політика та політики остогидли всім і мені теж. Але так вийшло, що, ставши свідком украй резонансних і ганебних подій та отримавши із першоджерел достовірну інформацію, я переконався у черговій брутальній провокації, влаштованій керівництвом БЮТ у Верховній Раді України, і як журналіст вирішив виконати свій професійний обов'язок та донести суспільно-важливу інформацію до виборців.
Однак стаття про інституційну кризу в Україні явно не вкладалася в газетні розміри, та й сама тема виявилася вершиною велетенського айсберга. Для кращого розуміння суті справи потрібно було висвітлити і його підводну, невидиму, частину, а у ній від сторонніх очей приховано дуже багато цікавого і повчального для всіх, передовсім політиків, а ще більше — виборців. Так народився задум написати чергову політичну книгу про БЮТ, ВО «Батьківщина» та їхніх керманичів, тобто політичну силу, яку я знаю досить добре, бо з 2000-го по 2006 рік, на своє нещастя, до неї належав.
Книга перша
Фарисеї за роботою
I. Всеукраїнське ганьбище
Замість інтриг, авантюр та змов країна повинна отримати віру, надію, любов…
… Я починаю діяти, і діяти досить жорстко…
Юлії Володимирівні сьогодні залишилося зробити один крок для перетворення Верховної Ради у стадо баранів…
1. Блокування виступу Президента
У вівторок, 13 травня 2008 року, з парламентської трибуни Президент України Віктор Ющенко мав виступити із Щорічним Посланням до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище держави. Такий виступ входить до конституційних повноважень Президента України і є його обов'язком. У Посланні Президент повинен дати глибокий аналіз внутрішнього і зовнішнього становища України, тому така подія має суттєве суспільне значення і з великим інтересом очікується не лише українськими громадянами, а й іноземними державами. Як правило, під час виступу Президента України із Щорічним Посланням, на трибуні для іноземних гостей немає жодного вільного місця.
І цього разу сесійний зал Верховної Ради України був переповнений. Ті, хто не зміг потрапити до нього, влаштувалися коло великих телеекранів у кулуарах 2-го і 3-го поверхів. У ложі для іноземних гостей було видно знайомі обличчя послів: США — Вільяма Тейлора, Росії — Віктора Чорномирдіна, Німеччини — Рейнгарда Шеферса та багатьох інших.
Проте у цей момент, коли до Верховної Ради прибув Президент України Віктор Ющенко із відповідними президентськими ознаками і штандартами, народні депутати від Блоку Юлії Тимошенко майже у повному складі, ввійшовши до залу, захопили трибуну і президію Верховної Ради; до того ж вони стільцями забарикадували двері, якими входять Президент і Голова Верховної Ради України. Неймовірно дикунська акція БЮТ розпочалась за 20 хвилин до початку виступу Президента і проходила на очах депутатів з інших фракцій, членів уряду, глав обласних держадміністрацій, голів обласних рад, мерів великих міст, журналістів, численного корпусу іноземних дипломатів. Ніхто не знав, що саме відбувається і чого прагнуть бютівці. Ясно було одне — акція спрямована особисто проти Президента України. Рішення про блокування роботи Верховної Ради було оголошене на засіданні фракції БЮТ о 9-й годині. Такий наказ особисто дала Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко. Бютівці його ретельно виконували. А керівник фракції Іван Григорович Кириленко навіть привселюдно похвалився, що трибуна і президія заблоковані «наглухо». Причини блокування І.Г. Кириленко пояснив вимогою негайного розгляду внесених Кабінетом Міністрів України пакету антиінфляційних законопроектів. На запитання журналістів, що це за проекти і яких законів, він не відповів; обмежився посиланням, що це, мовляв, великий і важливий пакет. Ці слова керівника фракції БЮТ абсолютно не відповідали дійсності, але їх протягом наступних днів невпинно розкручували всі ЗМІ, тим самим вводячи в оману суспільство. До цього вкрай важливого моменту ми ще повернемось, а поки що прослідкуємо подальший хід подій у Верховній Раді України.