Уже з цього пасажу добре видно: В. Кириленко і його колеги знали, що жодних антиінфляційних проектів на той момент у Верховній Раді не було. Для чого ж тоді виправдовуватися? А головне — перед ким? Можна лиш уявити, який гомеричний регіт та кепкування охопили верховодів БЮТ, коли вони перечитували ці нашоукраїнські «перли». У таких випадках О. Турчинов, посіпуючи головою, сміється до сліз і аж присідає — бачив це на власні очі.
Пишу так, бо В'ячеслав Кириленко припустився величезної помилки, визнавши існування так званого «антиінфляційного пакета законопроектів», якого насправді ніколи не було. І хоча він його все ж назвав «умовним», але визнав. Цю помилку досить чітко підмітив і використав його однофамілець і керівник фракції БЮТ Іван Кириленко, який одразу ж заявив, що «ключовою у виступі колеги була теза про те, що антиінфляційні законопроекти були в порядку денному». Насправді у порядку денному сесії Верхової Ради України згаданих вище п'яти, дійсно умовних, так званих антиінфляційних проектів не було і не могло бути, бо для того потрібне рішення Верхової Ради про їхнє включення до порядку денного. А законопроекти подавалися у період перед 9 травня 2008 року, коли протягом трьох тижнів Верховна Рада не працювала, тому й, звісно, не могла прийняти жодного рішення, у тому числі щодо порядку денного. Своїм виступом В'ячеслав Кириленко витягав бютівського горе-союзника із ями, яку він сам для себе викопав.
Абсолютно неправильна, безпорадна та аморфна заява фракції НУНС від 16 травня 2008 р. лише заспокоїла на деякий час даму з косою, переконала її у безкарності й заохотила до подальших агресивних дій та всіляких провокацій, природу яких слід дуже ретельно вивчити, аби встановити діагноз та застосувати до зарази адекватні ліки.
На превеликий жаль, у заяві найбільш зацікавленої сторони — «Нашої України» — не було розставлено правильних акцентів та навіть не зроблено елементарних висновків щодо справжніх причин небаченого ганьбища, які лежали, по суті, і не так уже й глибоко.
6. Приховані причини ганебного дійства
Безперечно, що геть усі причини, які спонукали Юлію Тимошенко до вкрай ганебного дійства у Верховній Раді України 13 травня 2008 року, їй добре відомі, як і її соратникові Олександру Турчинову, але вони про них мовчать. Однак багато що і так випливло на поверхню та стало цілком очевидним.
Бютівська теза про те, що підставою для блокування трибуни Верховної Ради України 13 травня 2008 року та недопущення виступу Президента України Віктора Ющенка із Щорічним Посланням до Верховної Ради України «Про внутрішнє і зовнішнє становище України» стало зволікання із прийняттям «пакета антиінфляційних законопроектів», не відповідала дійсності. Такий категоричний висновок випливає із наступних достовірних і неспростовних фактів:
1. Фракція БЮТ до 13 травня 2008р. не робила жодних публічних заяв і ніколи не вимагала від Верховної Ради України негайного прийняття «пакета антиінфляційних законів».
2. Станом на 13 травня 2008 року у Верховній Раді України не було жодного пакета антиінфляційних законопроектів, внесених урядом або членами фракції БЮТ.
3. Ні фракція БЮТ у Верховній Раді України, ні очолюваний Ю. Тимошенко Кабінет Міністрів України не лише не подали до Верховної Ради жодного «пакета антиінфляційних законопроектів», вони їх навіть не розглядали на своїх засіданнях!
4. Єдиний, внесений Кабінетом Міністрів, законопроект, який бютівці титулували «антиінфляційним», мав назву «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України», він стосувався виконання зобов'язань України щодо вступу до Світової організації торгівлі (СОТ), в його прикінцевій частині чорним по білому було написано: «Цей закон набирає чинності з дня вступу України до Світової організації торгівлі», а в проекті С.Терьохіна — з 1 січня 2008 року. Тобто, він аж ніяк не міг належати до першочергових і невідкладних. Таким чином, факти свідчать, що декларування Прем'єр-міністром України Юлією Тимошенко, керівником фракції БЮТ Іваном Кириленком, іншими бютівцями тези про те, що вони блокують роботу Верховної Ради України, аби прискорити прийняття «пакета антиінфляційних законів», абсолютно не відповідало дійсності та було нічим іншим, як нахабною і цинічною неправдою, яка лежала в основі чергової провокації БЮТ.