Згодом надзвичайні події цієї ночі стали здаватися мені якоюсь маячнею, витвором хворої уяви. Але це була не маячня. Найкраще про це свідчили двоє баских коней, яких нам подарував вождь чорноногих. Для мене завжди залишалося загадкою, чому нам тоді подарували життя. От і вся моя розповідь!
Великий Казан обвів приязним поглядом старших воїнів чорноногих і додав:
— Я старий. Якщо цей вождь ще живий, прошу, перекажіть йому мої слова. Додайте ще одне: ми були ворогами, але в кожному Танку Сонця я просив невидимі сили, щоб вони були прихильні до нього. Це все, чорноногі, що я хотів вам сказати. Гаук!
Коли Великий Казан сів, підвівся один з наших вождів, Ніокскатос, і сказав:
— Події, про які ти казав, не чужі мені. Вождь, який подарував тобі життя — мій батько. Ми були тоді малі, але я не раз чув від батька про цю подію і добре пригадую ту ніч.
Можу пояснити сьогодні, чому тобі подарували життя: через твою відвагу й мужність! Ти не покинув брата в хвилину небезпеки, і потім збирався битись, хоч тобі загрожувала смерть. Батько хотів випробувати твою мужність: це він лишив рушницю у наметі. Є у чорноногих святий закон: кожен повинен за всяку ціну рятувати свого друга в небезпеці. Ти це вчинив, хоробрий воїне і верховний вождю всіх асінібойнів, через те мій батько подарував тобі життя.
Ніокскатос пошепки поговорив з іншими вождями чорноногих і почав знову:
— Якби мій батько був живий, я знаю, він дав би тобі своє ім'я: це найбільша честь у нашому племені. Ти маєш сина. Дозволь, щоб його звали Ніокскатос.
— Гаук, гаук, гаук! — радісно ствердили всі асінібойни. Урочистий настрій охопив наш табір. Такий обмін іменами, надання імені великого вождя людині з іншого племені, були справді доказом щирої дружби. Воїни були зворушені.
На схилі історії індійців у преріях почали відбуватися важливі, повні глибокого значення події.
ПОЛЮВАННЯ НА БІЗОНІВ
У цьому таборі ми пробули, на жаль, лише два дні, барвисті дні, повні розваг, яскравих вражень і приємних пригод. Потім ми попрощалися з асінібойнами і гро-вантрами, запевняючи одне одного, що збережемо нашу дружбу.
Ми помандрували на північ, шукаючи бізонів. Трохи згодом розлучилися з Ніокскатосом та його групою і пішли своєю дорогою.
На третю чи четверту ніч після цього розстання в нашому таборі сталася страхітна по дія. Ніколи в житті не забуду тієї ночі.