Выбрать главу

«Ну що ж, — подумав я, — вся в мамочку».

Я потис руки обом чоловікам. Рука ПОЛКОВНИКА була подушечковидною, а ВІОЛОНЧЕЛІСТА — кістлявою.

Пролунав третій дзвоник — час іти на третю дію.

Вона витягла зі своєї сумочки візитівку і дала мені.

Дуже мило.

Я прийшов додому тре романтік, тобто в дуже романтичному настрої.

Було кумедно, приємно, спокійно й інтригуюче водночас.

Я відкоркував пляшку вина і став вертіти в руках візитівку.

ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ — головний редактор журналу класичної музики, заслужений діяч мистецтв. (Ха!). Є імейл. Телефону на візитівці не було.

Я проґуґлив її. Кандидат мистецтвознавства. Автор книг з історії української та світової опери.

ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ має двох дочок від першого та другого шлюбів, тобто від БАЛБЄСА і ПОЛКОВНИКА.

ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ, як я тебе пропустив! Скільки пройшло через мене дівчаток, дівчат, жінок, жіночок, повій, тьоток, тітоньок, баб, молодичок, профурсеток, мотрон! І лише тебе не було в моїх обіймах!

Я написав ЧУДО-ЮДО-РИБІ-КИТ імейл на кшталт «Класно було тебе побачити!»

І відразу ж отримав відповідь —;)

Знайшов її на фейсбуці. Попросився в друзі.

Додала.

Написав у месенджері: «Запрошую на каву. Заодно побачиш, що сталося з нашою комунальною квартирою».

Вона написала: «ОК. Я у середу вільна».

«У середу вільна! У середу вільна!» — гарячково думав я, відкорковуючи другу пляшку і шукаючи у хлібниці хоч якийсь сухарик.

Що може запропонувати заслуженому діячеві мистецтв і голові полігамного сімейства підстаркуватий самотній фотохудожник із невідомим ім’ям?

Це питання на засипку.

Отже, середа.

Отже, середа… Середа…

Що їй запропонувати? Сподіваюся, вона не думає, що я… Що ми будемо займатися коханням. Я вже не здатен на такий героїзм. Та й не хочу зіпсувати свій настрій а-ля тре романтік.

Та ні, вона про таке не подумає… На фіга їй пияк (у мене все написано на пиці), коли вона має для любовних утіх мінімум одного, а то й двох чоловіків, які живуть в одному з нею просторі!

І навіщо я їй пообіцяв відвідати нашу колишню комунальну квартиру, розташовану двома поверхами нижче від моєї мансарди? Тепер у ній живе ЖЛОБ. Багатий ЖЛОБ. Навряд чи він нас упустить до себе. Він мене терпіти не може. Але спробувати можна.

Покажу їй свої фотороботи.

Пригощу кавою.

Або хорошим вином…

Середа настала.

Я купив хорошу каву і хороше вино.

ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ також принесла каву і вино.

Ми почали з її вина. Моя сирна тарілка з художнім обрамленням горіхами, фруктами і медом виявилася доречною.

ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ розповіла мені, що сталося після того, як я виїхав учитися до Харкова. ІРЕНА з РОМОЮ разом із ЦИФЕРБЛАТАМИ звалили в Штати. Освоївшись на місці, вони тягнули за собою ЧУДО-ЮДО-РИБУ-КИТ, однак та відмовилася: емігрувати треба в молодості. Краще вдома бути на перших ролях і з меншою зарплатою, ніж не вдома на третіх ролях із великою платнею.

ІГАРЬОША вже на пенсії. Живе з СЬОЖЕЮ на дачі під Києвом. Здають ІГАРЬОШИНУ і СЬОЖИНУ квартири. Поденно. Так, це не зовсім морально, зате більш прибутково. ІГАРЬОШИНА квартира за заповітом перейде старшій доньці ЧУДО-ЮДО-РИБИ-КИТ, але та не поспішає виїжджати з кваритири ПТІЦИ-ТРОЙКИ: хто ж тоді нянчитиме, годуватиме, виховуватиме її синочка, якого вона народила в свої неповні сімнадцять років?

Сама ж ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ, вискочивши заміж за БАЛБЄСА, народила йому доньку, однак, протинявшись із ним по гуртожитках і найманих квартирах, сказала собі: «Це не моє». Вона так само легко і безболісно розлучилася, як і одружилася, і згодом вийшла (тепер уже вийшла, а не вискочила) заміж за ПОЛКОВНИКА, який створив їй стабільне, ситне, комфортне життя. З ним вони зробили другу доньку. Зараз вона студентка, також живе з ними.

Поява ВІОЛОНЧЕЛІСТА в їхньому житті була пов’язана з тим, що вони надали йому «тимчасовий політичний притулок», коли КОЛОРАТУРНЕ СОПРАНО (його законна дружина) вигнало його з дому.

«Тимчасовий політичний притулок» якось непомітно перетворився на «постійний політичний притулок», потім на «постійний полюбовний притулок», а потім на «постійне місце проживання».

Річ у тім, що в особі ВІОЛОНЧЕЛІСТА ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ і ПОЛКОВНИК нарешті отримали для себе ідеальну кухарку.

ЧУДО-ЮДО-РИБА-КИТ змалку не любила готувати їсти, у ПОЛКОВНИКА — руки з рожевими подушечками, тому під час їхнього подружнього життя доводилося постійно наймати кухарок. Але ніхто не приживався більш, як на півроку. То вона пересолювала, то пересмажувала, то крала продукти, то залишала волосину в їжі, то облизувала ложку, якою перемішувала салат.