Вона вмочила мій палець у кетчуп і намалювала у мене на лобі моїм же пальцем зірочку.
— Ти знаєш, коли я вийшла заміж за БАЛБЄСА, а ти поїхав учитися в Харків, я так шкодувала, що в нас з тобою нічого не було!
Між нами пролетів Амур, кокетливо підморгнув обом і поцілив своєю стрілою в наші серця.
У мене залоскотало під ложечкою.
Якби це було десять років тому, то зараз ми борюкалися б у ліжку.
Але це було зараз. І для двох людей із певним статусом і життєвим багажем такі страсті-мордасті видавалися посміховиськом.
Я подумав, що зараз добре було б підкріпитися замість безглуздих борюкань у ліжку. І ми пішли у симпатичний ліванський ресторанчик, розташований неподалік від мого дому.
Чудова їжа однієї з найкращих кухонь світу цілком може замінити людям вікової категорії 50+ сумнівний секс, — думав я. Однак вишукана ліванська їжа лише загострила непристойні бажання: свіже табулі розтабулило наші чакри, від гумусу загумусилися наші почуття, від фалафелю зафалафелила співом душа, а люля-кебаб спричинив до того, що залюлякебабилося все в моїй нижній половині, й, судячи з туманного погляду ЧУДО-ЮДО-РИБИ-КИТ, у неї також.
Вона сказала лише одну фразу:
— Народ к разврату готов!
У цей момент треба було стрімголов бігти додому і займатися сексом, так ні — додумалися замовити ще східні солодощі. І вони нас доконали, а останній келих вина й поготів був зайвим!
Після коротких дипломатичних переговорів було вирішено трохи відпочити в ліжку, а лише після того зайнятися коханням.
Притулившись до подушки, ми благополучно поринули у сон, а коли прокинулися, то зрозуміли, що треба зробити термінову доставку ЧУДО-ЮДО-РИБИ-КИТ до своєї матріархальної сім’ї.
От тобі й переваги віку 50+: начебто нічого не було, а відчуття такі, що провели довгу ніч кохання.
Думка про те, що нам уже потрібно переспати, давно закралася і в мою, і в її (ЧУДО-ЮДО-РИБИ-КИТ) свідомість; ми якось без слів і зайвих емоцій домовилися про те, що ЦЕ має статися.
Однак підступний попередній сценарій повторювався і повторювався з безпрецедентною впертістю.
Для того щоб вийти на «стан готовності» до сексу, в нашому віці потрібно трохи підзарядити себе допінгом, тобто перекинути келих-два вина, але підбадьорливість напою виявляється не лише в налаштуванні до інтимних ігор, а й у збудженні апетиту. Ми як люди вікової категорії 50+ не відмовляли собі в цій земній радості та йшли підкріпитися. Трапеза, як правило, лише посилювала нашу мету.
В італійському ресторанчику піца кватро фромаджо вселяла в нас думку про те, що цієї ночі ми здійснимо в країні кохання кватро заходів; лазанья підказувала нам, що саме потрібно робити (це може бути як лазня, так і лизання), якщо раптом природа відмовить мені в найвідповідальніший момент; паста карбонара асоціювалася у нас із італійською зброєю, і ми свято вірили, що природа не відмовить мені у піковий момент, а моє знаряддя праці, чи то пак любові, буде міцним, як карабін.
У Макдональдсі (а ми полюбляли і його) були свої асоціації: Біг Мак натякав нам, що мій інструмент буде дуже біг, а Біг Тейсті — на те, що це буде дуже смачно.
Однак щоразу харчова розминка перед інтимним боєм закінчувалася фіаско. Ми не могли зупинити свій апетит і обжиралися, потому доповзали до ліжка, даючи одне одному чесне слово прокинутися через 15 хвилин, коли їжа перетравиться, а пробуджувалися в той критичний момент, коли ЧУДО-ЮДО-РИБІ-КИТ потрібно було тікати. Але навіть тоді, коли ніхто нікуди не поспішав, настрій уже був не той: як не алохольчик, то ношпочка, як не ношпочка, то цитрамончик.
Не можна було сказати, що ми були розчаровані таким станом справ. Аніскільки. Щоразу повертаючись додому, ми приходили до висновку, що це було «краще, ніж секс». Але ж мета була поставлена. І її потрібно було досягти!
На п’ятому фіаско ми вирішили змінити нашу тактику: припиняємо ходити до ресторанчиків, їмо — кожен у себе вдома, успішно перетравлюємо їжу і сходимося на келих вина з фруктами або сиром. І тільки-но ми зібралися ЦЕ зробити, в нашу з ЧУДО-ЮДО-РИБОЮ-КИТ любовну інтригу безпардонно втрутилися зовнішні обставини в особі БЛОНДИНКИ і старшої доньки ЧУДО-ЮДО-РИБИ-КИТ. Обидвом треба було працювати в міліції, бо вони виявили неабиякі таланти оперативників.
Але все по порядку. Останнім часом мене все активніше атакувала БЛОНДИНКА. Я зробив дурницю, давши їй надію на те, що поїду з нею у Валенсію. Чесно кажучи, я й сам час від часу вагався: чи не пристати на ту пропозицію і як сніг на голову звалитися до ЧУДО-ЮДО-РИБИ-КИТ, коли вона там маніжитиметься зі своїми обидвома чоловіками. Я про всяк випадок розпитав її, де ПРОДЮСЕР знімає віллу, і натякнув БЛОНДИНЦІ, що хотів би помалювати її портрет в тому райончику. А коли вона поскакала ґуґлити той райончик, я пошкодував: тепер вона не відчепиться. І дійсно, наступного ранку вона прийшла до мене у фіолетовому комбінезоні й радісно повідомила, що вілла заброньована. Я вжахнувся. І постарався трохи охолодити її запал, порадивши не поспішати, оскільки у мене намічається низка серйозних зустрічей із покупцями та аукціонщиками.