Выбрать главу

 

 

 

 

Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля»

2021

ISBN 978-617-12-9194-2 (fb2)

Жодну з частин цього видання не можна копіювати або відтворювати в будь-якій формі без письмового дозволу видавництва

Електронна версія зроблена за виданням:

Перекладено за виданням:Hobb R. Assassin’s Quest : A Novel / Robin Hobb. — London : HarperVoyager, 2014. — 848 p.

Переклад з англійської Наталії Михаловської

Дизайнер обкладинки Владлен Трубчанінов

Гобб P.

Г57 Мандри убивці. Assassin : роман / Робін Гобб ; пер. з англ. Н. Михаловської. — Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімей­ного Дозвілля», 2021. — 928 с.

ISBN 978-617-12-8922-2

ISBN 978-0-00-756227-5 (англ.)

Для Королівства Шести герцогств настали темні часи. Сховавшись у затишку рідного герцогства Ферроу, узурпатор Регал Провісник виснажує країну захмарними податками. Тим часом Прибережні герцогства потерпають від дедалі частіших наїздів червоних кораблів. Єдиний, хто здатен покласти цьому край, — королівський убивця Фітц Чівелрі, який, повернувшись до життя завдяки магії Віту, здається, назавжди забув про те, як бути людиною. Та прийшов час зробити вибір: і далі жити як дикий вовк чи нарешті стати Каталізатором великих подій? Серед непроглядного мороку самотності Фітц вирушить у довгу подорож, щоб повернути мир у країну й віднайти себе. Однак спочатку буде руйнівна та спопеляюча помста, якої так давно жадав цей майстер убивчого ремесла…

УДК 821.111(73)

© Robin Hobb, 1997

© Depositphotos.com / PicsFive, mike­aubry, filmfoto, Nihongo, ayvan, Andrey_Kuzmin, обкладинка, 2021

© HarperCollins Publishers Ltd, карта

© Hemiro Ltd, видання українською мовою, 2021

© Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», переклад і художнє оформлення, 2021

Цілковито справжній Кет Оґден,

яка в дитинстві погрожувала, що виросте і стане

танцюристкою степу,

фехтувальницею,

дзюдоїсткою,

кінозіркою,

археологинею та

Президенткою США.

І ось напрочуд швидко наближається до кінця свого списку.

Ніколи не плутай фільм із книжкою.

 

Пролог. Забутий

Щоранку я прокидаюся з чорнильними плямами на руках. Інколи сплю долілиць за робочим столом, обличчям між безладно розкиданих паперових аркушів і сувоїв. Мій хлопець, увійшовши з тацею, може набратися відваги й дорікнути мені, що попереднього вечора я не вклався до ліжка. Та часом гляне на моє обличчя і промовчить. Я не намагаюся пояснити йому, навіщо роблю те, що роблю. Це не та таємниця, яку можна передати молодшому за себе: сам повинен її відкрити і збагнути.

Чоловік мусить мати життєву мету. Тепер я це знаю, але, щоб цього навчитися, потрібні були перші двадцять літ мого життя. Не думаю, що я в цьому якийсь винятковий. А все-таки раз вивчений урок зостався зі мною. Отож, маючи небагато занять, крім долання болю, я шукав собі діла. І обрав завдання, на користь якого колись давно висловилися леді Пейшенс та писар Федврен. Я розпочав ці сторінки зі спроби запису зв’язної історії Королівства Шести герцогств. Однак виявилося, що мені складно довго зосереджуватися на одній темі, тож я зайнявся меншими дослідженнями — власними теоріями магії, судженнями про політичні структури та роздумами про інші культури. Коли ж я почуваюся особливо зле і не можу впорядкувати власних думок настільки, щоб їх записати, то працюю над перекладами або намагаюся розбірливіше переписати старі документи. Шукаю заняття для рук, сподіваючись цим відволікти мозок.

Для мене писання — те саме, що для Веріті рисування карт. Дбання про деталі та необхідної концентрації майже достатньо, аби забути як про наркотичний потяг, так і про залишковий біль через те, що колись йому піддавався. У такій праці можна загубитися і забутися. Або ж зануритися глибше і знайти численні спогади про себе самого. Я аж надто часто виявляв, що далеко збочив від історії герцогств до історії Фітца Чівелрі. Ці спогади залишають мене віч-на-віч із тим, ким я колись був і ким потім став.