— Тепер ти залишаєш його самого? — спитав Чейд Барріча після того, як вони привіталися.
— Я мусив роздобути харчі.
— То ти вже йому довіряєш?
Барріч відвів очі.
— Я вишколив силу-силенну тварин. Навчити когось робити те, що йому наказано, — не те саме, що довіряти людині.
Барріч підсмажив рибу на сковороді, а потім ми їли. Ще мали сир і чай. Тоді, доки я мив сковороду й тарілки, вони сиділи та розмовляли.
— Я хочу спробувати зілля, — сказав Чейд Баррічу. — Або воду чи кристал. Однаково. Що-небудь. Починаю думати, чи він насправді не… там.
— Він тут, — тихо запевнив Барріч. — Дай йому час. Не думаю, що ідея з зіллям добра. Перш ніж… змінитися, він надто полюбив його. Під кінець завжди був або хворий, або переповнений енергією. Як не провалювався у прірву смутку, то був вичерпаний боротьбою або ж тим, що служив як людина короля чи Веріті, чи Шрюду. А потім, замість відпочити, вдавався до ельфійської кори. Забув, як це — просто відпочити і дати своєму тілу одужати. Ніколи цього не чекав. Останньої ночі… ти дав йому насіння каррісу, правда? Фоксглов казала, що ніколи чогось такого не бачила. Думаю, що йому на допомогу могло б прийти більше людей, якби вони так не злякалися. Старий Блейд, сердега, думав, що він ошалів. Ніколи потім не пробачив собі, що звалив його. Хотів би я, аби він довідався, що хлопець насправді не помер.
— Не було часу брати й вибирати. Я дав йому те, що мав під руками. Не думав, що він так ошаліє від насіння каррісу.
— Ти міг відмовити йому, — тихо сказав Барріч.
— Це б його не зупинило. Пішов би так, як був, вичерпаний, і його б убили просто там.
Я пішов і сів біля вогнища. Барріч не стежив за мною. Я ліг, перевернувся на спину й потягся. Це було приємне відчуття. Я заплющив очі та відчув тепло вогню на боці.
— Фітце, підведися і сядь на стілець, — звелів Барріч.
Я зітхнув, але послухався. Чейд не глянув на мене. Барріч повернувся до розмови.
— Я хотів би втримати його на плаву. Думаю, йому потрібен час, а тоді робитиме все сам. Він згадує. Інколи. А потім змагається з цим. Чейде, я не думаю, що він хоче згадати. Не думаю, що хоче знову стати Фітцом Чівелрі. Можливо, йому сподобалося бути вовком. Можливо, так сподобалося, що він ніколи не повернеться.
— Він мусить повернутися, — стиха промовив Чейд. — Ми його потребуємо.
Барріч сів рівніше. Досі він тримав ноги на купі дров, але зараз опустив їх на підлогу. Схилився до Чейда.
— Ти дістав звістку?
— Не я. Думаю, що Пейшенс дістала. Інколи це дуже дратує: бути щуром за стіною.
— І що ж ти почув?
— Тільки те, що Пейшенс і Лейсі розмовляли про вовну.
— І чому це важливо?
— Вони хотіли виткати з вовни дуже м’яку тканину. Для немовляти чи маленької дитини. «Народиться під кінець наших жнив, але в горах це вже початок зими. Тож зробимо її товстою», — казала Пейшенс. Можливо, це для дитини Кеттрікен.
Барріч був здивований.
— Пейшенс відомо про Кеттрікен?
Чейд реготнув.
— Уявлення не маю. Хто знає, що відомо цій жінці? Останнім часом вона дуже змінилася. Прибрала гвардію Оленячого замку до рук, а лорд Брайт навіть не бачить, що діється. Тепер я думаю, що ми мали б утаємничити її у наш план, залучити її з самого початку. Та, може, й ні…
— Мені було б легше, якби ми це зробили, — Барріч утупився у вогонь.
Чейд хитнув головою.
— Мені шкода. Вона мала вірити, що ти покинув Фітца, відштовхнув його за те, що він удався до Віту. Коли б ти прийшов по його тіло, Регал міг би щось запідозрити. Ми мусили переконати його, що вона — єдина особа, котрій залежало на тому, аби його поховати.
— Тепер вона мене ненавидить. Сказала мені, що я не маю ні вірності, ні відваги. — Барріч глянув собі на руки, його голос напружився. — Я знав, що вона перестала кохати мене багато років тому. Відколи віддала своє серце Чівелрі. Я міг це прийняти. Він був чоловіком, гідним її. І це я перший пішов від неї. Тож міг жити поруч із нею без її кохання, бо відчував, що вона далі поважає мене як мужчину. Та тепер вона мене зневажає. Я…
Він труснув головою, тоді міцно заплющив очі. На якусь мить усе затихло. Затим Барріч повільно випростався і звернувся до Чейда. Коли заговорив, його голос був спокійним.